В 1998 році китайський бізнесмен придбав недобудований радянський авіаносець. Через 14 років це велетенське судно вже називалося «Ляонін» і стало першим у арсеналі Збройних сил Китаю. Таким чином, китайський військовий флот отримав статус океанської сили, про що мріяв вже давно.
Але в ході процесу було зроблено багато помилок. Що було б, якби Китай не купив в України авіаносець «Варяг»? Яким би був океанський флот Китаю сьогодні?
Про це пише National Interest, нагадуючи історію про те, як Україна отримала в спадок від СРСР недобудоване судно. Однак, уряд в Києві не мав ні зацікавлення в ньому, ні можливості добудувати «Варяг», щоб поставити його на озброєння. Командири китайської армії розглядали судно і висловлювали бажання його придбати. Однак, офіційний Пекін не дуже хотів купувати український авіаносець через занепокоєння, що Захід може якось гостро відреагувати.
Читайте такожBusiness Insider включив російський авіаносець "Адмірал Кузнєцов" у список найгірших
Тому китайський бізнесмен за прихованої підтримки армії Китаю придбав судно за 30 мільйонів доларів нібито для переобладнання його під плавуче казино. Процес передачі корабля тривав два роки, що стало темою для насмішок. Зрештою, в 2002 році «Варяг» прибув на верф у місті Далянь. Але навіть тоді здавалося, що український авіаносець просто стане зразком для майбутніх китайських розробок і не буде сам служити китайській армії. Втім, після десятиліття переобладнання і реконструкції, «Варяг» став називатися «Ляонін». І він здатен нести на борту ударні повітряні сили надійніше і ефективніше, ніж його російський «брат» того ж класу «Адмірал Кузнєцов».
«Багато чого в процесі відбулося неправильно. Україна могла б зайняти більш непохитну позицію на переговорах або попросити більшу ціну за недобудований корабель. Власники не змогли успішно домовитися про транзит судна через Босфор. «Варяг» міг просто потонути дорогою і це було б не дивно для судна в його стані», - пише видання.
Український авіаносець був не першою закордонною покупкою Китаю. В 1985 році китайські судноремонтники придбали австралійський авіаносець HMAS Melbourne. Військові Пекіна зняли все обладнання з судна і дуже ретельно вивчили його корпус. В середині 1990-х років Китай придбав два старих радянських авіаносця: «Мінськ» і «Київ». Після широких досліджень і тестів, обидва судна перетворилися на туристичний атракціон. У всякому разі, Китай демонстрував зацікавленість у авіаносцях ще до купівлі «Варяга».
Не купивши його у Києва, китайській армії довелося б будувати власне судно з нуля або ж піти індійським шляхом і спробувати модернізувати один з придбаних раніше радянських авіаносців. Однак, і «Київ», і «Мінськ» були значно старшими розробками і в гіршому стані, ніж авіаносець «Адмірал Горшков», придбаний Індією. Щоб перетворити його на боєздатне судно під назвою «Вікрамадітья», Нью-Делі знадобилося дев’ять років. І навіть після цього воно демонструвало гірші можливості, ніж добудований в Китаї «Варяг».
Переробка українського авіаносця, без сумніву, відкрила багато дверей перед китайськими будівельниками суден. Китай вірогідно міг купити всі креслення для «Варяга» в України чи Росії. Без винищувачів вертикального зльоту армія Китаю навряд чи відійде від конструкції у формі трампліну. Тож навряд чи майбутні авіаносці країни будуть дуже відрізнятися від того, який вона купила в України. Звісно, Пекін міг би пропустити етап трампліну. Але перехід від нуля одразу до системи CATOBAR (передбачає зліт за допомогою катапульти) був би надзвичайно складним стрибком для інженерів і військових.
Читайте такожКитай завершив будівництво корпусу свого другого авіаносця
Видання зауважує, що без покупки «Варяга» китайська розробка авіаносців була б іншою. Переробка «Києва» була б не такою задовільною бойовою одиницею зі значно обмеженими можливостями у проведенні операцій і тренувань. Розробка нового ж судна наряд чи закінчилася б до 2012-го року. А затримка з отриманням на озброєння першого авіаносця сильно відкинула б назад кожен етап китайської програми щодо розвитку таких суден. На думку видання, друге судно такого класу в Пекіна з’явиться не скоро. Адже йому бракує технічних можливостей. Крім того, багато уроків від переобладнання українського «Варяга» так і не були засвоєні.
