Найнебезпечніша будівля у світі освітлена галогенними прожекторами під блискучим сріблястим куполом. Загорнута в тьмяно-сірий метал і підперта жовтими риштуваннями з одного боку, вона схожа на промислове місце злочину. Група журналістів стояла за лічені метри від горезвісних бетонних стін четвертого реактора Чорнобильської АЕС, коли спеціальний детектор радіації одного з них почав шалено пищати.
«Смерть все ще виходить з будівлі, хоч її не можна відчути на запах, почути чи побачити. Чоловіки у повністю герметичних костюмах обережно піднімаються по металевих сходах на плаский дах, оглядаючи головну будівлю. 33 роки тому тисячі солдатів ризикували своїми життями, щоб скинути з цього ж даху радіоактивний графіт у ядро реактора, яке вибухнуло», - пише Financial Times.
Дах отримав прізвисько «Маша». Він може здатися знайомим місцем для мільйонів глядачів, які бачили серіал «Чорнобиль» від HBO. Адже в фільмі була сцена, в якій дах ціною людських життів розчищали від уламків. Рівень радіації навіть сьогодні дуже високий. Тож інженери, які збудували споруди між «Машею» і великим металевим ангаром, можуть працювати лише п’ять хвилин на день.
Не багато промислових катастроф змогли привернути до себе таку увагу, як аварія в Чорнобилі у квітні 1986 року. Це була найгірша невійськова ядерна катастрофа і такою вона лишається й сьогодні. Не важливо, що саме оцінювати: кількість постраждалих, ціну ліквідації наслідків чи масштаби витоку радіації. Аварія спричинила серйозне підвищення стандартів для світової ядерної енергетики, а також підштовхнула СРСР до розпаду. Але суперечка щодо того, хто в усьому винен, як аварія виникла і що радянська влада робила потім, до цього часу точилася лише між істориками, інженерами й дослідниками в Україні й Білорусі. Тепер завдяки серіалу HBO ця суперечка вийшла в публічний простір.
Читайте такожWashington Post: Вибух на Чорнобильській АЕС не був найбільшою ядерною катастрофою
Серіал «Чорнобиль» майже в усьому світі хвалили за точність у послідовності подій, в костюмах, а також за режисуру. Але в Росії фільм викликав критику за використання вигаданих персонажів і подій. Дехто навіть використав це, щоб назвати фільм «західною пропагандою». Таким чином, був зроблений черговий постріл у культурній війні між Москвою і Заходом.
«Кожен витвір мистецтва створює власну реальність», - сказав виданню Сергій Мирний, який на момент аварії працював на ЧАЕС.
«Те, що я побачив, було найбільш близьке до реальних подій. Але воно все ще далеке від реальності, яку я знаю», - додав він.
«Яка ціна брехні?» - говорить Валерій Легасов у виконанні Джареда Гарріса на початку серіалу. Справжній Легасов був видатним радянським вченим, який допомагав керувати державною реакцією на аварію. І хоч вибух реактора і події після нього – це те, на чому фільм заснований, «Чорнобиль» - це відверта драматизація небезпеки, яка надходить від обману. Він зображує радянську культуру таємності й брехні як головного лиходія. І саме це здійняло хвилю націоналістичних коментарів у Росії. Автора фільму Крейга Мазіна звинувачували у відновленні пропаганди часів Холодної війни.
«І от всьому світу раптом показали цей химерний і гидкий серіал «Чорнобиль. В ньому показали диких, розгублених і безладних росіян, які за допомогою своїх реакторів створили безпрецедентну екологічну катастрофу в Європі», - написав прокремлівський таблоїд «Комсомольська правда».
Читайте такожThe Atlantic: «Чорнобиль» нагадує, як світу пощастило з розпадом СРСР
«Американці не були б американцями, якби вони не приправили серіал їхньої улюбленої русофобії», - написав Микола Долгополов на сторінках державної «Российской Газеты». Він побачив у серіалі «огидних і бідних» радянських громадян. Культурний удар у відповідь вже в процесі підготовки. Телеканал НТВ, яким володіє компанія «Газпром» вже оголосив про початок зйомок своєї версії «Чорнобиля». І вже отримав 460 тисяч доларів на це від держави. За сюжетом, в усьому будуть винні агенти ЦРУ.
В Україні біля реактора гіди сміються з цих російських вигадок. Ті, хто працюють в умовах постійної радіації, де імена загиблих зафіксовані на мармуровому меморіалі, більше хочуть говорити не про людські жертви катастрофи, а про людську реакцію на неї. Такої ж думки й інженери в Франції, які останні 12 років працюють в Чорнобилі, намагаючись зробити це місце більш безпечним.
Успіх серіалу HBO і підвищений інтерес туристів у поїздках в зону відчуження можуть створити неправильне враження, що Чорнобиль — це далеке минуле. А інтелектуальній і культурній битві між істориками й кінорежисерами лишається лише інтерпретувати його. Але це не так.
Читайте такожThe Guardian: Україні доведеться розібратися з напливом туристів у Чорнобиль
В той час, як суперечка щодо спадщини 1986 року посилюється, катастрофа все ще лишається сучасною реальністю. Вона лише захована від очей суспільства під блискучим саркофагом. Найближчим часом крани під ним почнуть довгий процес демонтажу будівлі реактора, щоб інженери змогли його нейтралізувати. Застигла маса з колись розплавлених радіоактивних матеріалів і уламків будівлі лежить на дні. В ЄБРР визнають, що насправді ніхто навіть не знає, що з цим небезпечним сплавом робити. Але хоча б у наступні 100 років світ буде захищений від нього.
«Правді байдуже до наших потреб чи бажань. Їй немає діла до наших урядів, ідеології, нашої релігії. Вона весь час буде чекати», - сказав герой «Чорнобиля» Легасов.
