Армія нацистської Німеччини захопила Францію за шість тижнів. І це стало однією з найбільш яскравих військових перемог в історії. Якби СРСР вступив у війну проти Заходу на початку 1960-х років, він теж планував швидку окупацію французької території.
Але на відміну від нацистів, комуністична імперія планувала це зробити всього за тиждень. Про це, як пише National Interest, свідчить військовий план країн Варшавського договору від 1964 року. Документ був знайдений в архівах колишньої Чехословаччини. Це були плани надзвичайної військової сили чи просто країни з військовою манією величі? Видання пише, що як для режиму, який не вірив у Бога, радянський план здається дивом.
Читайте такожWashington Post: Політика 1930-х років досі у грі в Східній Європі
Простіше кажучи, Радянський Союз разом зі східноєвропейськими союзниками повинен був почати наступ з території Чехословаччини, пробитися через південь Німеччини, перетнути річку Рейн, а потім вторгнутися на південь Франції.
"Все це потрібно було зробити всього за сім днів. За аналогічний термін Бог створив Землю. Але навіть Всевишній виділив один день на відпочинок в кінці", - іронізує видання.
Радянський військовий план був надзвичайно амбітним. Він передбачав, що чеська Перша і Четверта армії почнуть просуватися до франко-німецького кордону. В цей час радянська Восьма гвардійська армія буде наступати з північного флангу, а Угорщина - з південного. Десантники ж висадяться на переправах через річки Неккар і Рейн, щоб зайняти їх. Танки країн Варшавського договору й механізована піхота повинні були пройти 1126 кілометрів від кордону Чехословаччини до міста Безансон, який розташований за 240 кілометрів від Ліону. Звідти радянські сили могли б почати просуватися на північ до Парижу і портів Ла-Маншу або ж до південних Середземноморських портів, таких як Марсель.
Щоб пробитися від Чехословаччини до Безансона, Червоній армії потрібно було б долати щодня 100 кілометрів. Для контексту одним з найшвидших наступів в історії було просування Африканського корпусу Ервіна Роммеля в червні 1942 року. Тоді німецькі механізовані підрозділи розбили Восьму британську армію й подолали 560 кілометрів за 10 днів. Таким чином, вони просувалися на 56 кілометрів щодня. Навіть під час швидкого й нищівного нападу Німеччини на Францію 7 танкова дивізія Роммеля подолала лише 130 кілометрів за п'ять днів.
Перешкоди були надзвичайні. Попри те, що Захід уявляв СРСР як нищівний таран, планувальники Москви могли розраховувати лише на паритет або дуже невелику перевагу над силами НАТО. Радянським і чехословацьким військам також потрібно було перейти поле битви на річках, пагорбах і в містах. Можна було допустити, що ВПС НАТО були б надто зайняті в Північній і Центральній Німеччині, щоб втрутитися у бій на Півдні. Але країнам Варшавського договору бракувало тієї військово-повітряної сили й підтримки з неба, яке було у Німеччини в 1940 році.
Однак, СРСР розраховував на зброю, якої у Роммеля ніколи не було. Червоний "бліц-кріг" мав би підтримку шквалу ядерної зброї від самого початку війни. Згідно з віднайденим планом, "операція буде вимагати застосування 131 ядерної ракети і бомби. Зокрема, 96 ракет і 35 ядерних бомб".
Читайте такожThe Economist: США не повинні відкидати можливість завдати перший ядерний удар
"Перший ядерний удар використає 41 ракету і бомбу. Першочергове завдання буде вимагати 29 ракет і ядерних бомб. Подальші завдання можуть застосувати 49 ракет і бомб. Ще 12 повинні залишитися в резерві фронту", - йдеться у плані.
Чи спрацювало б це? Безумовно, якби всі заплановані дії відбулися ідеально точно. Зокрема, якби 7 корпус США, 2 корпус Західної Німеччини і Французька перша армія не змогли б зупинити радянський наступ або принаймні затримати його до прибуття підкріплення. Також було б важливо, щоб вкритий ядерними кратерами і заражений радіацією ландшафт після ударів СРСР і НАТО не заважав просуватися радянським військам і колонам забезпечення. Видання пише, що існує ще тисячі інших вірогідних проблем, які б могли завадити Кремлю втілити свій план.
Читайте такожThe Telegraph: Нерозсудлива Росія може почати Третю світову війну
Франція теж підірвала свою першу ядерну бомбу в 1960-му році. А до 1964-го у її ВПС вже був розгорнутий озброєний ядерним арсеналом флот бомбардувальників. Загроза радянської ядерної відповіді могла стримати Париж від удару по Москві. Але перспектива нової окупації, цього разу комуністичної замість нацистської, могла спровокувати відповідь в дусі "Краще бути мертвим, ніж червоним". У всякому разі Західна Європа стала б ядерними руїнами.
