У Нью-Йорку перед штаб-квартирою ООН кореспонденти з різних країн і різних видань ставили перед собою одне і те ж питання: "А твій президент зустрівся з Обамою? А з Путіним?".
Оглядачі намагалися з'ясувати і зрозуміти, що відбувається за межами сесійної зали Генеральної асамблеї, передає ZN.UA.
Політика не повинна покладатися на емоції. Кожен політик, а не дипломат, знає, що треба підтримувати канали зв'язку і лідери повинні розмовляти між собою, бо там, де немає дискусії, залишається прірва.
Читайте такожДуда заявив, що Польща виступає за обмеження права вето у Радбезі ООН
"А коментатори часто цього не розуміють. Емоції, які звучать з телестудій і сеймових трубун, часом не збігаються з реальністю. А реальність така, що президенти Обама і Путін сьогодні - два найвпливовіших лідера у світі. Кожен президент і прем'єр на нинішньому засіданні Генеральної асамблеї помінявся б місцем з президентом Дудою, щоб сидіти поруч з Обамою і Путіним", - пише політичний оглядач Rzeczpospolita Бартош Венгларчик.
Він додає, що залишається тільки сподіватися, що за дзвоном келихів шампанського президенти Польщі та Росії поговорили.
"Сподіваюся, що поза полем зору камери і журналістів, які трусяться від патріотичної люті, Путін і Дуда хоча б зустрілися. Сподіваюся, що інтереси Польщі вимагають розмов, переговорів і умов, а не тільки махання прапором. Під час президентської кампанії "Право і Справедливість" хотіли озброїти Україну. Багато коментаторів тепер не розуміють, чому президент Дуда про це мовчить зараз. Новий уряд також не звертається до цього питання", - йдеться в статті.
Оглядач пояснює, що виборча кампанія спиралася на гру емоціями. А дипломатія повинна спиратися на реальний погляд на світ. Дипломати не завжди один з одним згодні, але повинні налагоджувати і підтримувати канали, щоб потім вирішувати кризи. Росію можна і потрібно покарати за багато речей, вона повинна відчути наслідки, наприклад, і за порушення міжнародного права.
"Але удавання, що Путіна не існує, нікому не допоможе. Якщо Обама може і хоче розмовляти з президентом Росії, то ми тим більше можемо і повинні це робити. Тому варто розглядати келихи шампанського в Нью-Йорку як шанс для польської дипломатії. І багато хто заздрить цьому шансу", - пише польський оглядач.
