ЄС схожий на імперію Габсбургів / фото REUTERS

Угорському художнику Белі Зомборі-Молдовану було 29 років, коли його життя змінилося назавжди. В 1914 році почалась війна, якраз коли він відпочивав на узбережжі Адріатичного моря разом з друзями. Всього за тиждень безтурботний, ніжний художник з заможної сім'ї вже був у військовій формі й прямував на фронт Першої світової війни.

У своїй книзі "Світ у вогні" про перший рік на війні, яку в 2014 році опублікував його правнук, художник зізнається, що поняття не мав, що чекає його.

"Ніхто з моєї сім'ї після дідуся ніколи не бував на війні. Поки ми з цим не зіштовхнулися, всі вважали війну абсурдом. А тепер це була реальність. Якщо це хоч когось втішить, у ворога, швидше за все, такі ж проблеми", - цитує книгу угорця журналістка і письменниця Каролін де Грютер на сторінках EUObserver.

Читайте такожWashington Post: Всі спроби Заходу "перезавантажити" відносини з Росією провалюються, чому?В Європі, яка жила мирним життям останні 70 років, ці слова змушують проводити паралелі. Ніхто не каже, що в вже цього року на континенті спалахе війна. 1914-й - точно не 2021-й. Але тектонічні плити у світі зрушили з місця. Збройні конфлікти скрізь: варто подивитися тільки на Україну, Сирію, Лівію, Нагірний Карабах.

В 1914 році, у часи Зомборі-Молдована, були популярними розмови про неминучість краху багатонаціональної імперії Габсбургів. І рівно так само зараз тривають розмови про розпад Євросоюзу. За останнє десятиліття об'єднана Європа пережила кілька криз. І кожну з них називали "екзистенційною" загрозою для ЄС. Чи може чергова криза стати фатальною для організації? Чи розпадеться вона, як імперія Габсбургів? І перш ніж робити будь-які висновки, варто пригадати, як саме Австро-Угорська імперія припинила існувати в 1918-му.

Автор пригадує своє життя у Відні в 2013-2017 роках. На її подив, навіть сьогодні у столиці Австрії відчувається дух ери Габсбургів: в політиці, літературі, архітектурі й поглядах на світ.

"Те, що я дізналася у свої віденські роки, поступово змінило погляди на Євросоюз. Найбільш шокуючим відкриттям стало те, що дебати про Європу сьогодні часто обрамлені нереалістичними очікуваннями. Федералістів ЄС завжди розчаровує, тому що у нього немає влади діяти. Націоналісти вважають ЄС надто могутнім, це їх розчаровує. Європейці настільки зайняті обговоренням цих конфліктних абстракцій, що вони часто забувають про реальність", - йдеться в статті.

Читайте такожThe Economist: ЄС доведеться зняти "рожеві окуляри" й побачити реальну РосіюЯк працює ЄС? Чи може статися так, що саме в сучасній його формі наполовину заповненого дому, який водночас могутній і не достатньо ефективний - це все, що європейці отримають? На відміну від ЄС, імперія Габсбургів була державою з армією й зовнішньою політикою. Однак, між ними все ж багато схожих рис.

Імперія давала "дах над головою" кільком націям, які заздрили одна одній й рідко погоджувалися між собою. Правління Габсбургів дало безпеку всім, стримуючи великі держави й захищаючи менші. Вони відчайдушно шукали компроміси, як і європейські лідери сьогодні, коли зустрічаються в Брюсселі. Як і ЄС, Австро-Угорська імперія перебувала в постійному процесі переговорів сама з собою, безперервно реформуючи й змінюючи домовленості між країнами-учасницями. Це відбувалося через вимогу народних мас або через зовнішні події, або тому що реформа однієї складної системи обов'язково вимагала змін в інших.

Імперія була одержима собою, як і ЄС сьогодні. Вона постійно шукала ознаки загроз для її існування. Імперія мала єдиний ринок і спільну для всіх валюту. Як і ЄС, вона була оточена великими, агресивними суперниками. Відчуваючи військові загрози, імперія намагалася підтримувати так звані сірі зони на зовнішніх кордонах й домовлятися про союзи з могутніми сусідами.

Австро-Угорська імперія опанувала мистецтво уникнення конфліктів заради того, щоб виграти час. Поняття "fortwursteln" було основою політики Габсбургів. Звучить знайомо? Остання паралель між ЄС і Австро-Угорською імперією - вони обоє постійно відчувають незахищеність й страждають від заниженої самооцінки.

Інтелектуальна еліта імперії була критичною й часто цинічною. Напевне, саме тому роботи Йозефа Рота, Карла Крауса і Стефана Цвейга здаються досить сучасними в 21-му столітті. Європейці часто критикують ЄС за те, що він слабкий, роздроблений й повільний. Численні кризи завдали удар Європі впродовж останніх років. А в Брюсселі проводилися саміти під гаслом: "Або пан, або пропав". Однак, ЄС все це зміг витримати.

"Поживши якийсь час в Брюсселі перед переїздом у Відень, я писала про кілька криз. Я добре пам'ятаю паніку й всю драму. Але також пригадую й дещо інше: кожного разу, коли європейські лідери дивилися в прірву, вони відступали й домовлялись про компроміс. Вони точно хотіли, щоб ЄС вижив", - пише автор.

Читайте такожThe Guardian: ЄС не стане жорсткішим до Росії навіть після зухвалого приниженняЗ цієї точки зору, криза єврозони, міграційна криза і Brexit змінили Євросоюз. Національні лідери зрозуміли, що не зможуть пережити міжнародні шторми самостійно. Вони почали помічати, що у світі, охопленому жорстоким суперництвом, Євросоюз попри всі свої помилки й недоліки насправді захищає їхній суверенітет. Як сказав прем'єр-міністр Італії Маріо Драґі: "У самотності немає суверенітету".

"Живучи поруч з палацом Шенбрунн у Відні, розмовляючи з членами родини Габсбургів, я усвідомила, що Імперія виконувала схожі функції. Ніхто не вважав об'єднання ідеальним. Але кожна нація отримувала більш ніж достатньо від нього, щоб виправдати свій внесок. В результаті, імперія проіснувала 600 років", - зауважує автор.

Оточена великими й інколи ворожими силами, Австро-Угорська імперія дала меншим народам "дах над головою", забезпечила мир, захист й добробут. Такою була угода. Не більше і не менше. Імперія розпалася не лише через націоналізм, а й через Першу світову війну. Після 1914 року більшість ресурсів були скеровані на фронт. Поступово держава припинила дбати про свій народ. Багато хто втратив роботу й майно. Тим часом, кількість смертей збільшувалася. Цікаво, що лише в цей момент багато людей почали звертати увагу на політиків-націоналістів, чиїм "рішенням" раніше вони не довіряли.

Читайте такожPolitico: Європа не готова жити без МеркельВ перший рік війни Бела Зомборі-Молдован, молодий угорський художник, був поранений й повернувся додому. Він так і не зміг відновити нормальне життя. Війна загострювалася. Дещо було безнадійно зламане - світ, спосіб життя, який ніколи не повернеться.

Суспільство було зачароване гаслами й гучними словами: "оновлення", "нове бачення", "демократія". Тим часом, цілий вихор різних "-ізмів" ставав все більш заплутаним. Можливо, сказав тоді художник, "деякі революційні перетворення вже відбуваються. Можливо все це - лише стеблинки на вітрі". Наша ситуація сьогодні, знову ж таки, інакша.

Вас також можуть зацікавити новини:

Читайте новини світу і переклади зарубіжної преси на каналі УНІАН ІноЗМІ