Багатьох веселить те, як Дмитро Медвєдєв намагається зімітувати серіал "Слуга народу", але "задом наперед" – від президента до коміка. Втім, чи був він справжнім президентом "Немитої", досі йдуть дискусії.
Але чому його чергове "загострення" відбулося саме зараз? Все просто – Кремль отримав погану звістку від соціологів.
Бо пропаганда діє не так, як там сподівалися – "переможно-патріотичні" настрої, подібні до "Крим наш", не запанували у російському суспільстві попри те, що Путін "поклав" сотні тисяч вояків заради цього ефекту. Росіяни втомлюються від війни по телевізору, а це для Кремля поганий "дзвіночок".
Відповідно до даних телефонного опитування Russian Field, росіяни розчаровані пропагандою. 54% росіян мають негативні або вкрай негативні емоції від новин про "військову операцію", а "патріотично-переможні" емоції відчувають лише 5% опитаних у лютому. Ще 11% мають "позитивні" емоції, але не "патріотичні" (тобто, просто полюбляють жорстокість у новинах).
При цьому, серед молоді позитивні емоції отримують лише 7% населення, а ось серед людей похилого віку – 23%. Також найбільше прихильників "ура-патріотизму" серед телеглядачів, а ось користувачі Telegram, які мають змогу читати альтернативні думки, найбільш критичні.
Відповідно до цього дослідження, більшість росіян бажають не продовжувати так звану "СВО", а переходити до "мирних переговорів". Більше того, якщо прямо запитати, чи підтримають вони "мирну угоду", то 75% дадуть позитивну відповідь. Попри всю кремлівську пропаганду.
Але потрібно зазначити, що росіяни підтримують не повернення Україні її законних територій, а формат "просто перестати стріляти".
Тобто той самий план, який пропонував опонент Путіна, політик Надєждін – не йти далі, а просто "зафіксувати" всі захоплені території. Навіть російська опозиція у вигнанні не пропонує повертати Україні території, а виступає за "завершення війни" без конкретики. Цей тренд стає домінуючим у РФ, і всі сторони намагаються на цьому зіграти.
У той же час, більшість росіян підтримують "СВО". Як можна одночасно підтримувати і війну, і мир? Адже це походить на психічний розлад. Але й тут нема нічого дивного. Засудження "СВО" - це гарантована стаття за "дискредитацію російської армії", тому навіть дивно, що у телефонному опитуванні назбиралося 23% росіян, які вважають що "операція" йде "не успішно", і 38% бажали б, аби ця війна ніколи не починалася.
А до чого ж тут Медвєдєв з його комічним шоу?
Справа в тому, що Кремлю вкрай потрібно повторити ситуацію, яка була у країні після захоплення Криму, коли навіть лідери опозиції заявляли у "єдиному пориві", що "Крим – не бутерброд" і повертати його Україні не потрібно. Для цього Путін зачищає навіть будь-які натяки на опозицію, змушує артистів їхати на окуповані території (або полишати країну) та дає зелене світло на безпрецедентну навіть за російськими мірками кампанію з пропаганди "ура-патріотизму", де головними зірками виступають Медвєдєв та Соловйов. Бо без цього не відбувається справжньої єдності довкола кремлівського царя, про яку його міньйони постійно говорять.
Безумовно, суспільні настрої ніяк не вплинуть на переобрання Путіна на черговий термін – результати виборів вже давно усім відомі. Але у Кремлі побоюються бунтів, які майже неминучі на тлі вже існуючих і майбутніх проблем у РФ. Невдоволення владою стає "підсвідомим", про нього бояться говорити публічно, але під час криз воно завжди даватиме про себе знати. Те ж саме відбувалося у пізньому Радянському Союзі, що є еталоном та взірцем для російського диктатора.
Ми вже не раз за останній рік бачили масові (хоча й не такі масштабні, як би нам того хотілось) акції у РФ, навіть попри величезний тиск з боку правоохоронців і влади, що є своєрідним підтвердженням поганої соціології. Кремль шаленими темпами "спалює" свої військові, людські та фінансові резерви заради гарної "картинки", але це не дає потрібного результату.
Путін пішов "ва-банк", і для нього вже немає іншої альтернативи, окрім як "закручувати гайки" ще дужче, доки вони остаточно не луснуть.
А якщо лише чверть населення реально підтримує "СВО", то трапиться це вже у досяжній перспективі.
Одразу після виборів у РФ, виходячи з можливостей їх промисловості, бюджету та воєнних втрат, повинен початися новий етап мобілізації – військової та "економічної".
Вже сам Путін повідомив про підвищення податків на доходи фізичних осіб після виборів. А скільки ще неприємних для суспільства ініціатив готується без розголосу? Якщо все населення у "єдиному пориві" не піде за Путіним на "заклання" як свого часу за Сталіним, то це створює вкрай великі ризики для Кремля. Особливо, якщо українські партнери перейдуть до більш рішучих дій у підтримці ЗСУ.
Соціологія у РФ є індикатором вкрай специфічним. Адже публічне невдоволення владою в Росії – це кримінальний злочин.
Тим не менш, у діях російської влади "читається" кожен страх та невдоволення "глибінарїїв". Не стільки через вибори, скільки через те, що сам "історик" Путін дуже добре пам’ятає, до чого призвели свого часу "Брусиловський прорив" (крах економіки та самої імперії) та провал у Афганістані (те ж саме, але більш розтягнуто у часі). А "клоунада" топ-посадовців РФ лише показує, наскільки відчайдушно Кремль не хоче цього повторити.
Андрій Попов
