Підпишіться на нас в Google
Українські удари по російській території та паливній інфраструктурі дедалі сильніше впливають на повсякденне життя росіян, однак це поки не призводить до масових протестів проти війни чи влади Володимира Путіна. Навпаки, значна частина населення демонструє готовність пристосовуватися до нових труднощів, пише колумністка The Atlantic Анна Нємцова.
Цього літа Україна активізувала удари безпілотниками вглиб Росії. Під прицілом опинилися, зокрема, великі нафтопереробні заводи, що спричинило дефіцит пального в різних регіонах країни. Подекуди водіям доводиться чекати на бензин до 69 годин, а черги на заправках розтягуються на кілометри.
На тлі паливної кризи можна було б очікувати зростання невдоволення росіян війною. Проте авторка зазначає, що масові демонстрації наразі виглядають малоймовірними.
Росіяни звикли до дефіциту
Однією з причин називають історичний досвід російського суспільства. За радянських часів дефіцит товарів та довгі черги були звичним явищем. Авторка згадує власний досвід життя наприкінці 1980-х років, коли її родині доводилося годинами стояти в чергах за продуктами.
За її словами, люди тоді часто сприймали нестачу товарів як норму та переконували себе, що "всі так живуть". Водночас радянська влада жорстко придушувала протести. Одним із найвідоміших прикладів стала Новочеркаська трагедія 1962 року, коли силовики відкрили вогонь по демонстрантах, які протестували проти зниження зарплат і підвищення цін.
Цей страх перед державою, як зазначає Нємцова, зберігся й донині.
Протести в Росії майже зникли
На початку повномасштабного вторгнення антивоєнні демонстрації були значно масштабнішими. За даними правозахисної організації OVD-Info, лише у 2022 році російська поліція затримала майже 19 тисяч антивоєнних активістів.
Однак згодом протестна активність майже зійшла нанівець через посилення репресій.
Показовим став випадок російського ветерана Олександра Луніна. У червні він опублікував відеозвернення із критикою Путіна та війни. За добу його переглянули понад 12 мільйонів разів. Після цього чоловіка ув'язнили, а згодом він публічно вибачився за те, що нібито "піддався емоціям через втому".
Водночас єдину російську партію, яка відкрито виступала проти війни, "Яблуко", не допустили до парламентських виборів. Біля будівлі Верховного суду Росії після цього протестували лише кілька сотень людей.
Навіть дефіцит пального не став приводом для протестів
Російські економісти та соціологи, з якими спілкувалася авторка, вважають, що суспільство демонструє значну здатність адаптуватися до погіршення умов життя.
Економіст Костянтин Сонін розповів, що його знайомі в Москві навіть після посилення атак українських безпілотників продовжують вести звичний спосіб життя. За його словами, росіяни готові пристосовуватися до дедалі вищого рівня ризику.
Інший російський економіст, Владислав Іноземцев, зазначив, що заможні росіяни використовують зв'язки, щоб обходити дефіцит пального. Вони готові платити вдвічі більше за доставку бензину, аби не стояти в чергах.
Найбільші труднощі, на його думку, відчувають мешканці сільської місцевості та менш забезпечені громадяни.
Підтримка Путіна залишається високою
За даними Левада-центру, рейтинг схвалення Путіна у червні становив 74%. Водночас із початку року він поступово знижується.
Близько 52% опитаних заявили, що Росія рухається у правильному напрямку. Директор Левада-центру Денис Волков зазначив, що росіяни значною мірою звинувачують у проблемах країни Захід і США, а не безпосередньо Путіна.
Водночас є ознаки зростання емоційної напруги. Якщо минулого року 16% опитаних заявляли про страх або смуток, то цього літа цей показник зріс до 29%.
При цьому 16% респондентів сказали, що готові взяти участь у вуличних протестах. Це більше, ніж у 2024 році, коли так відповіли 11%.
Кремль готується до можливих протестів
Попри відсутність масштабного невдоволення на вулицях, Кремль посилює силовий апарат. Цього року Росія збільшила фінансування Росгвардії та інших правоохоронних структур до рекордного рівня – понад 47 мільярдів доларів.
На думку авторки, Путін має підстави побоюватися повторення подій минулого. У 1991 році радянська влада після років придушення протестів не змогла зупинити масові демонстрації в Москві, які стали одним із чинників краху радянського режиму.
Війна в Україні - настрої російського суспільства
Як повідомляв УНІАН, в російських регіонах вже не очікують швидкого завершення війни, і для багатьох росіян головним бажаним результатом є не перемога, а повернення до нормального життя.
Зокрема, у повсякденному житті росіяни бачать продовження війни через набір контрактників, виплати військовим та їхнім родинам, роботу з правами ветеранів "СВО", розмови про можливу нову мобілізацію, регулярні атаки дронів, повітряні тривоги та економічні наслідки.
