У Києві помер митрополит Київський і всієї України Володимир, повідомляє офіційний сайт Московського патріархату.
"5 липня 2014 року відійшов до Господа Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший митрополит Київський і всієї України Володимир", - йдеться в повідомленні.
Раніше повідомлялося, що у 78-річного митрополита Володимира відкрилася внутрішня кровотеча. Він проходив лікування в одній з київських клінік.
Як повідомляв УНІАН, у митрополита Володимира Сабодана було онкологічне захворювання і хвороба Паркінсона. Крім того, він переніс операції на серці і стегні.
Стан здоров'я ієрарха значно погіршився в січні. За словами його секретаря Олександра Драбинко, митрополит не мав належного лікування.
Оточення владики вважало фігуру митрополита Володимира такою, що об'єднує Україну.
"Ми завжди говорили про те, що чим довше він буде жити, тим краще буде для України. І тому зараз, коли стан його здоров'я погіршився, ми, як і раніше, молимося і закликаємо також до цієї молитви всіх наших віруючих", - говорив прес-секретар УПЦ-КП владика Євстратій Зоря.
Довідка УНІАН. Віктор Маркіянович Сабодан народився 23 листопада 1935 р. в с. Марківці Летичівського району Хмельницької області в селянській родині.
У 1954 р. вступив до Одеської духовної семінарії, в 1958 р. - до Ленінградської духовної академії, яку закінчив в 1962 р. зі ступенем кандидата богослов'я.
Після закінчення академії викладав в ОДС, виконував обов'язки старшого помічника інспектора, одночасно займав посаду секретаря Одеського єпархіального управління.
14 червня 1962 висвячений у сан диякона, наступного дня - в ієрея, 26 серпня пострижений у чернецтво.
У 1965 р. закінчив аспірантуру при Московській духовній академії, призначений ректором ОДС, зведений у сан архімандрита.
У 1966 р. призначений заступником начальника Руської духовної місії в Єрусалимі.
23 червня 1966 рішенням Священного Синоду архімандриту Володимиру визначено бути єпископом Звенигородським, вікарієм Московської єпархії, представником Руської Православної Церкви при Всесвітній раді церков у Женеві і настоятелем Женевської парафії на честь Різдва Пресвятої Богородиці.
9 липня 1966 хіротонізований на єпископа Звенигородського.
28 листопада 1968 призначений єпископом Переяслав-Хмельницьким, вікарієм митрополита Київського і Галицького, Патріаршого екзарха України.
20 березня 1969 переведений на Чернігівську і Ніжинську кафедру, призначений тимчасово керуючим Сумською єпархією.
З грудня 1970 по квітень 1973 р. - відповідальний редактор журналу Українського екзархату «Православний вiсник».
18 квітня 1973 призначений єпископом Дмитровським, вікарієм Московської єпархії, ректором Московських духовних шкіл.
9 вересня 1973 возведений у сан архієпископа.
18 квітня 1978 отримав звання професора МДА, 5 червня 1979 р. в МДА захистив дисертацію з присвоєнням наукового ступеня магістра богослов'я.
16 липня 1982 переведений на Ростовську й Новочеркаську кафедру, зведений в сан митрополита.
28 березня 1984 призначений Патріаршим екзархом Західної Європи.
30 грудня 1987 призначений керуючим справами Московської Патріархії і постійним членом Священного Синоду.
27 травня 1992 Архієрейським Собором Української Православної Церкви обраний митрополитом Київським і всієї України, Предстоятелем Української Православної Церкви.
