Репліка
Останні кілька місяців я чогось не можу спокійно спати, навіть попри сплачені податки. От і нещодавно преса знов повідомила, що в один день із засіданням легітимного уряду відбулось засідання й уряду тіньового, або, як його ще називають, опозиційного.
Щось шкрябнуло моє серце ще тоді, коли я почула про створення в Україні цього уряду. Я згодна, що хтось має контролювати владу, навіть народну й демократичну. Хай це буде опозиційний уряд, хоча його діяльність жодними документами не врегульована й ніде не визначені його права, повноваження, а головне – обов’язки та відповідальність. Може, тому «заяви з урядової тіні» такі гучні, нищівні та бездоказові, а закон про опозицію, у якому, напевне й мають прописати все про опозиційний уряд, заблукав у парламентських нетрях.
Утім, давайте про щось простіше й про те, що легше перевести в матеріальний вимір. Виникло в мене одне питаннячко: чого це раптом засідання опозиційного уряду стали проводитись у будівлі Верховної Ради України, у самому центрі Києва? Яке право має умовний Кабінет міністрів, створений на противагу державним органам, проводити свої засідання, так би мовити, на державній території?
А головне – скільки і хто платить за щонайменше годинне використання (оренду) приміщення в парламенті під такий захід?
Згадаймо, що свої перші засідання опозиційний уряд, очолюваний Януковичем і майже повністю укомплектований представниками «Регіонів», проводив у кінотеатрі «Зоряний». Тобто там, де розміщується останні роки виборчий штаб і офіс Партії регіонів. Тоді ніяких питань у мене не виникало – хоче керівник партії запросити до себе в офіс так званих міністрів, – ну, то його справа. Але ж приміщення Верховної Ради, так само, як і Кабмін та Секретаріат Президента, зрештою, утримуються на податки рядових громадян України. І навряд чи всі вони згодні, аби за народні гроші в найвищих державних органах засідали ті, хто зацікавлений у поваленні нинішньої влади.
Так, безперечно, народний депутат має право проводити в кулуарах Верховної Ради свої прес-конференції, круглі столи, мати власний кабінет – на те йому народ дав повноваження, а держава має забезпечити можливість проводити депутатську діяльність. Але депутат – це одна справа, а міністр тіньового Кабінету міністрів – зовсім інша. І прес-конференція народного депутата – це одне, а прес-конференція тіньового міністра – зовсім інше. Виходить, депутати безпідставно і безкоштовно використовують можливості, надані їм депутатським мандатом? Чи, може, я помиляюсь, і опозиційний уряд щоразу справно платить за оренду шикарної зали?
А якщо ні, то виходить, держава грошима своїх громадян оплачує засідання органу, який не є державним і спрямований проти чинної державної машини.
Спробуйте уявити, що понад сто років тому в царській Росії в Думі надавали приміщення для проведення засідань марксистських гуртків. Смішно навіть припустити.
До речі, цікаво, чому щодо депутатів-міністрів опозиційного уряду не діє вимога про неможливість суміщати депутатську діяльність і роботу в органі виконавчої влади (уряді), хоч і тіньовому? Цікаво, чи погодився б пан Янукович очолити такий уряд, якби йому довелося скласти мандат? А інші, за чиїмось влучним висловом, «тіпа-міністри»?
І взагалі я теж хочу проводити дружні (і недружні) посиденьки в будинку парламенту – він мені дуже до вподоби. А може, спробувати – піти завтра на Грушевського й замовити залу на день народження?
Тетяна, м. Київ
