Україна конструктивно і з розумінням сприймає критику Румунії у зв`язку з будівництвом каналу «Дунай-Чорне море» в гирлі Бистре, хоча має до румунської сторони взаємні претензії, пов`язані з трансграничним забрудненням.
Про це в ексклюзивному коментарі УНІАН повідомив міністр довкілля України Георгій ФІЛІПЧУК.
«Це проблема серйозної політики. І ми, як відомство, що відповідає за природоохоронну роботу, робитимемо все, щоб не сталося жодного випаду в бік України у зв`язку з екологічними порушеннями. У той же час у нас, скажімо, могли б бути взаємні претензії до Румунії. Ми ж не виставляємо їм претензії», - сказав Г.ФІЛІПЧУК.
Міністр уточнив, що Україна «має багато проблем», викликаних будівництвом румунською стороною додаткових каналів у Георгіївському рукаві Дунаю (будівництво каналів передбачає зміну русла Дунаю і перерозподіл води на користь румунської частини гирла – УНІАН), а також трансграничним впливом від перенесення шкідливих речовин від 26 румунських підприємств. Крім того, додаткові трансграничні ризики України пов`язані з роботою румунської АЕС Чернавода, нарощуванням будівництва канадського атомного реактора, з будівництвом сховища для радіоактивних відходів, а також зі скиданням вод з родовища золота на румунській території в річку Тиса.
«Проблема трансграничної політики в сфері екології є дуже складною через те, що не відбувається активного діалогу між Україною і Румунією навколо будівництва каналу «Дунай-Чорне море», і між Україною, Румунією і Молдовою навколо будівництва порту Джурджулешть (Молдова на своїй ділянці Дунаю в прикордонні України і Румунії реалізує проект з будівництва Міжнародного вільного порту Джурджулешть – УНІАН). Тому Румунія, а потім і Молдова часто використовують трибуну тільки для того, щоб звинуватити Україну. Я вважаю, що всі ці постійні одновекторні звинувачення не мають сьогодні абсолютних підстав», - вважає Г.ФІЛІПЧУК.
Міністр підкреслив, що Україна розглядає будівництво каналу «Дунай-Чорне море», а також розширення і вдосконалення транспортної магістралі в дельті річки Дунай, як геополітичний проект. «Сьогодні має здійснюватися нормальна політика в сфері екології. Безперечно, на території України є промислові об`єкти і магістралі – водні і сухопутні. Сказати, що це не несе екологічного навантаження – буде неправдою, а й сказати, що ми цього робити не будемо – теж неправда. Я ще раз підкреслюю, що ці проблеми не можна сьогодні виставляти тільки Україні, адже Україна вбачає в цій критиці не тільки екологічну тематику, а, насамперед, економічну і політичну», - пояснив він.
Г.ФІЛІПЧУК також додав, що Україна налаштована на конструктивний діалог у рамках «серйозних експертних груп» для врегулювання взаємних претензій відповідно до екологічних стандартів у контексті трансграничного забруднення.
Міністр зв`язує появу доповіді Імплементаційного комітету Конвенції про оцінку впливу на довкілля в трансграничному контексті (Конвенція Еспо – УНІАН) про порушення Україною положень Конвенції при будівництві каналу «Дунай-Чорне море» з інтегрованістю Румунії до Європи. «Країна, котра сьогодні в європейській інтеграції просунулася значно далі, ніж Україна, безперечно, має більше можливостей у залученні більшої кількості інституційних установ для впливу. Але я не думаю, що в України не знайдеться достатніх аргументів, щоб ми могли відстоювати свої позиції. Ми уважно вивчимо ці пропозиції і нормально на них відреагуємо. Відреагуємо як держава», - підкреслив Г.ФІЛІПЧУК.
У той же час, за його словами, Україна готова сприйняти «будь-яку критику досить толерантно, зважено і конструктивно». «Ми хочемо залучити міжнародну експертизу відповідно до міжнародних норм, щоб вийти на об`єктивну оцінку, адже нікому не вигідний екологічний удар, який може бути нанесений нашою діяльністю чи нашою господарською бездіяльністю не тільки безпеці і здоров`ю народу Румунії чи Молдови, а й, насамперед, українському народу», - підкреслив міністр.
Як повідомляв УНІАН, Імплементаційний комітет Конвенції Еспо пропонує визнати порушення Україною положень статей 2, 3 і 4 Конвенції при будівництві каналу “Дунай-Чорне море” в гирлі Бистре.
Зокрема, Імплементационний комітет під час розгляду запиту від Румунії дійшов висновку, що в Україні дуже складна законодавча база для здійснення проектів оцінки впливу тих чи інших дій на довкілля, а тому “важко визначити, котра з числа послідовних процедур прийняття рішень має розглядатися як остаточне рішення для дачі дозволу на діяльність”, що підпадає під положення Конвенції. Комітет також вважає, що Україна порушила положення статті 3-ї і 4-ї Конвенції, оскільки не надала достатньо інформації румунській стороні щодо проекту з поглиблення гирла Бистре і не дала можливості румунській громадськості взяти участь у дачі оцінки наслідків реалізації даного проекту для природного середовища.
У доповіді також міститься проект рекомендацій, які пропонується схвалити на Четвертій нараді Сторін. Імплементаційний комітет, зокрема, пропонує закликати Україну повністю виконувати положення Конвенції Еспо, внести необхідні зміни до законодавства для забезпечення повноцінного виконання своїх зобов`язань у рамках даної Конвенції, розпочати переговори з країнами-сусідами для досягнення двосторонніх домовленостей з Румунією до 2010 року.
Довідка УНІАН. 12 травня 2004 року Кабінет міністрів України прийняв рішення про будівництво в українській частині Дунайського гирла Бистре 3,5-кілометрового глибоководного каналу “Дунай - Чорне море”. 26 серпня 2004 року в Одеській області відбулося урочисте відкриття першої черги цього каналу.
На будівництво першої черги каналу Дунай - Чорне море завглибшки до 5,8 м було витрачено близько 150 млн. грн. Проте канал замулився і судноплавство було зупинене.
Відновлення навігаційного прорізу для забезпечення проходу суден з осіданням 5,0 м по каналу було зроблене до весни 2007 р. З кінця квітня в експериментальному режимі було відновлене судноплавство каналом Дунай - Чорне море, повністю відкрити судноплавство планувалося з травня, потім з осені 2007 р., проте цього так і не сталося.
Повний розвиток каналу передбачає подальші роботи для осідання суден 7,2 м. Довжина суднового ходу має становити 172,36 км, довжина морського підхідного каналу – 3,432 км.
Минулого року тодішній міністр транспорту і зв`язку України Микола РУДЬКОВСЬКИЙ заявляв, що будівництво греблі і поглиблення каналу «Дунай-Чорне море» буде завершене до кінця 2007 р.
У свою чергу Румунія активно виступає проти будівництва каналу в гирлі Бистре, вважаючи, що це вплине на екологію дельти Дунаю.
Також Румунія звинувачує Україну в порушенні норм міжнародного права при будівництві каналу “Дунай-Чорне море”. За словами прес-секретаря Постійного представництва Румунії при ЄС Доріс МІРЧА, ініціатива України збудувати глибоководний канал у дельті Дунаю є не двостороннім українсько-румунським питанням, а загальноєвропейським питанням, оскільки може мати негативні наслідки для всієї дельти Дунаю. Вона також повідомила, що Румунія вживатиме всі можливі заходи, відповідно до міжнародних і європейських норм, з метою добитися відмови України від одностороннього підходу до розвитку проекту “Дунай-Чорне море” і відновлення діалогу.
3 березня 2008 р. на засіданні Ради міністрів з питань охорони довкілля ЄС Румунія попросила країни-члени ЄС та Єврокомісію вплинути на Україну з метою змусити її не розвивати канал “Дунай-Чорне море”.
