Багато є чогось на світі, казалося щиро другові Гораціо, що й не присниться нашим мудрецям…
У числі високоповажних гостей на відзначення річниці хрещення України Президент Віктор Ющенко запросив Патріарха РПЦ Алексія ІІ. Хто він, вельми загадкова постать сучасності? З одного боку послуговується великим авторитетом в церковних і державних колах сусідньої держави, а з іншого …
Певне, тільки час дасть остаточну оцінку постаті Алексія ІІ. Але от про минулий його візит у Київ у 1990 році та ймовірні перестороги можна і слід говорити вже зараз. Бо відбувався той візит на очах багатьох-багатьох сучасників, в тім числі і моїх.
Напередодні, вже під вечір, разом з іншими учасниками ІІ з‘їзду Народного Руху поїхав я на Софіївський майдан. Собор посилено охороняли омоновці (російська абревіатура нехай за ними збережеться назавжди). На територію не впускали. Ширилися чутки, що завтра відбудеться захоплення Алексієм ІІ Софії, попри протести багатьох знакових людей України. Літні жінки зверталися до мовчазних охоронців з гумовими кийками при боці.
- Ми завтра боронитимо святу Софію від загарбання. Невже ви нас, ваших матерів, битимите отими кийками?
Охоронці, стиснувши зуби, мовчали.
- Так піднімете руку на своїх матерів чи ні?
Закам’янілі обличчя у відповідь, омоновці навіть боялися поглядами зустрітися з жінками, які справді годилися їм в матері.
Наступного дня Софіївський майдан охороняли, ми пройшли якось по журналістських посвідченнях. Але всіма вигадливими способами люд швидко заповнив ущерть майдан. Омон поділив територію на сектори, ми бралися за руки, аби складніше було нас розганяти. Пам’ятаю, однією рукою тримався руки колеги по перу Віктора Вербича, а іншою – незнайомого чоловіка, здається, Петром його звали.
- Я, розумієте, греко-католик,- сказав сусід в ланцюгу.- Але приїхав також захищати українську святиню від московського попа.
Омон не вельми церемонився з прибулими на майдан, люди літали як м’ячики.
За життя довелося побувати в багатьох країнах і бачити великі здвиги народу. Але такого жаху – ніколи. Всіма вулицями до Софіївського майдану йшли десятитисячні і більше колони віруючих з хоругвами й іконами, з молитовними піснеспівами, а назустріч їм рухалися не менші колони з такими ж іконами й хоругвами, йшла стінка на стінку людей щирих, одного народу, йшли переконані кожен в своїй правоті, не найняті і не підкуплені за якісь там асигнації, йшли люди з фанатичним блиском в очах - видавалося, як зблизяться ті стінки, то не минути немислимої трагедії, нової Ходинки, помноженої на рази, людської біди і рясно кров’ю политих тротуарів та вулиць..
- Боже, що діється?!- хапалися очевидці за голови.- Так не може чинити патріарх, так може діяти лише генерал, якому байдуже, скільки поляже на тому чи іншому фланзі, аби виграти битву…
Під машину патріарха Алексія ІІ лягали народні депутати, їх відтягували як кошенят та щомоці шпурляли геть омоновці.
Бог дав тоді українському люду у цій гігантській провокації розум і витримку, лише чудом не пролилося великої крові, тільки хіба біля управління міліції полетіли ґудзики та петельки…
Кого ж запросили у Київ зараз – душпастира милосердного, що на ділі сповідує любов до ближнього,- чи знову генерала?
Час покаже. Хочеться вірити – запрошення отримав Християнин.
Іван Корсак, шеф-редактор газети «Сім’я і дім»
P.S. Моя колега, репортер Wall Street Journal , готуючи матеріал про крихітний Свято-Покровський прихід, що загубився в глушині штату Нью-Джерсі, та про істинні причини небажання прихожан «возз`єднуватися» з Московським патріархатом, підняла архіви, де, серед іншого, виявився оригінал виписки з розсекречених паперів КДБ, що визнається архівістами як одне з безперечних свідчень служби святійшого в органах.
«Агент "Дроздов", 1929 года рождения, священник православной церкви, с высшим образованием, в совершенстве владеет русским, эстонским и слабо немецким языками. Завербован 28 Февраля 1958 года на патриотических чувствах для выявления и разработки антисоветского элемента из числа православного духовенства среди которых он имеет связи, представляющие для органов КГБ оперативный интерес. При вербовке учитывалось в будущем (после закрепления на практической работе) выдвижение его через имеющиеся возможности на пост Епископа Таллинского и Эстонского.
За период сотрудничества с органами КГБ "Дроздов" зарекомендовал себя с положительной стороны, в явках аккуратен, энергичный и общительный. Хорошо разбирается в теоретических вопросах богословия и международной обстановке. К выполнению наших заданий относится с желанием и уже представил ряд заслуживающих внимания материалов, по которым проводится документация преступной деятельности члена правления Иыхвиской православной церкви ТУРКИНА и его жены, злоупотребляющей служебным положением при оформлении пенсий некоторым гражданам (брала взятки). Проведением этого мероприятия предоставится возможность закрепить "Дроздова" на практической работе с органами КГБ.
Кроме того, "Дроздов" представил также ценные материалы на разрабатываемого по делу-формуляр священника ПОВЕДСКОГО. В настоящее время он работает над совершенствованием знаний немецкого языка.
После закрепления агента на практической работе с органами госбезопасности в конкретных агентурных разработках намечаем также использование его в наших интересах путем направления в капиталистические государства в составе церковных делегаций».
