Думка
Отже, транспортники почали бастувати - представники асоціацій і об`єднань вантажних автомобільних перевізників областей України оголосили про проведення з 18 лютого безстрокового Всеукраїнського страйку, щоб привернути увагу влади до проблем у галузі вантажних автоперевезень.
Звичайно, перше, що спадає на думку дуже багатьом, - правильно роблять хлопці, відстоюючи свої права в умовах кризи. У них же вдома дружини і діти, яких потрібно годувати і одягати. А у вантажоперевізників зараз немає роботи, над ними «висять» банківські кредити, та ще й влада надумалася в цих умовах підвищувати транспортні збори та інші податки.
Проте давайте уважніше подивимося на вимоги автомобілістів, які вони висувають владі! Як повідомив учора на прес-конференції в УНІАН голова страйкового комітету Руслан Капанадзе, основною вимогоюдля поліпшення умов на ринку автомобільних перевезень є негайна розробка механізму розподілу між державою, банком і позичальником відповідальності з обслуговування кредитів на період кризи. Він пояснив, що перевізники, як і всі, є учасниками кредитних відносин з банківськими установами, і вважають несправедливою і неприпустимою ситуацію покладання односторонньої відповідальності за наслідки економічної кризи на плечі простих громадян. При цьому голова страйкому конкретизував цю вимогу - вантажоперевізники хочуть зменшення фінансового навантаження, а саме: зниження облікової ставки НБУ, надання кредитних канікул на час кризи з нульовою процентною ставкою, зниження процентної ставки на кредити, переведення валютних кредитів у гривневі за курсом валют на час, коли брався кредит, пролонгації кредитних договорів на більший строк.
А зараз пропонуємо вдуматися в суть цих вимог і, головне, спробуємо визначити, чиї гроші підуть на їх виконання, якщо автоперевізники таки доб`ються свого! Поміркуємо, зокрема, над пунктом - « переведення валютних кредитів у гривневі за курсом валют на час, коли брався кредит »!
Зрозуміло, що валютні кредити на купівлю нових вантажівок бралися не в останні три-чотири місяці, коли в Україні почалася девальвація гривні, а раніше. Взагалі кредити в іноземній валюті почали видаватися в Україні з 2004 року - Нацбанк тоді очолював Сергій Тігіпко. Сьогодні, до речі, стало особливо зрозуміло, наскільки небезпечним був цей крок НБУ.
Отже, хтось узяв валютний кредит півроку тому, інші рік або два-три-чотири роки тому, коли валютний курс тримався на рівні близько 5 грн/дол. Ну а сьогодні за долар просять у комерційних банках приблизно 8,3-8,4 гривні. - тобто, курс виріс десь на 60%.
Припустімо, за взятий кредит на купівлю вантажного автомобіля підприємець повинен платити 500 доларів на місяць. Якщо раніше - за курсу 5 грн/дол - йому потрібно було витрачати на обслуговування цього кредиту 2500 гривень на місяць, то тепер - приблизно 4200 гривень. Виходить - 1700 гривень додаткових витрат, що виникли внаслідок девальвації національної валюти. І ось зараз – вантажоперевізники, багато хто з яких понабирав валютних кредитів, хочуть, щоб частину цієї додаткової суми платили комерційні банки, а ще частина - держава.
Ну що ж! Банкам, можливо, треба було б поділитися частиною свого прибутку. Проте напевно, що прибутку вони і самі вже давно не мають, адже дуже багато позичальників (не тільки перевізники) в останні місяці перестали платити їм за своїми кредитами. Про це все добре відомо - зокрема, і автомобілістам, які розпочали зараз страйк.
Крім того, банки повинні обслуговувати депозити. Комусь невідома нинішня ситуація, коли народ тримає в облозі вже десятка півтора українських банків, добиваючись повернення своїх вкладів? А там або взагалі перестали повертати людям їх депозити, або, в гіршому разі, видають маленькими сумами - по 100, 200 або 500 гривень на день.
Якщо ж зараз примусити банки ще й частину своїх грошей «понад план» віддавати обуреним вантажоперевізникам або дати їм кредитні канікули, то становище ні в чому не винних вкладників ще більше погіршає. Хіба це не очевидно?
Нарешті, поміркуємо про допомогу держави, якої добиваються перевізники на обслуговування своїх валютних кредитів. Тут все гранично просто - держава може виділити їм гроші тільки з бюджету. А хіба було б правильно так робити? Тим більше, знову таки, в нинішніх важких економічних умовах?
По-перше, кошти державного бюджету - це гроші, зібрані зі всіх платників податків України. А по-друге, витрачаються ці гроші на зарплати вчителів, лікарів, військовослужбовців, на пенсії (Пенсійний фонд дотується держбюджетом), на ліки для лікарень, на підручники для школярів і т.д. При цьому кожному відомо, наскільки складна сьогодні ситуація з наповнюваністю державного бюджету. Адже багато підприємств зараз скоротили своє виробництво у зв`язку з тим, що не купується їх продукція - наприклад, металургійний експорт знизився в порівнянні з літніми місяцями минулого року в три рази. А значить, заводи істотно зменшили розміри сплати податків у скарбницю.
Ситуація зараз у країні така: через світову кризу різко скоротилося виробництво (промисловість впала в січні на 34,1%), зменшуються надходження до бюджету податків і митних зборів, але при цьому ростуть інфляція і кількість безробітних. Отже, віддамо зараз частину грошей бюджету вантажоперевізникам, які набрали кредитів під свій бізнес, і не платитимемо народу зарплати і пенсії?
Помізкуємо над ще одним логічним питанням! Хіба автоперевізники не знали чи не зобов`язані були знати, на що вони йдуть, оформляючи валютні кредити під розвиток свого бізнесу? Хіба не розуміли вони, що дешевші доларові кредити (в порівнянні з гривневими) мають у собі приховані ризики, які вони добровільно узяли на себе?
До речі, рік тому, коли до нинішньої девальвації було ще далеко, напередодні, навпаки, весняної ревальвації гривні населення мало на гривневих депозитах 101 млрд. грн., а на валютних депозитах - 13 млрд. дол. (на 1 лютого 2008 року). При цьому ставки за гривневими депозитами були тоді 14-16%, а за депозитами в доларах або євро - всього 7-10%. Але тому багато людей і не тримали гроші в гривні і під високі ставки, що здогадувалися про ризик девальвації. У ЗМІ подавалися оцінки багатьох експертів про те, що гривня рано чи пізно неодмінно почне падати до долара.
Отже вибачте, хлопці! Ви мали розуміти, на що йдете, оформляючи валютні кредити! І звалювати нині ваші проблеми (ви їх самі собі створили) на плечі інших людей, у яких зараз також багато труднощів, ви не маєте ніякого права!
І останнє. Згаданий вище лідер страйкарів Капанадзе заявив вчора ще й таке: «Нас турбує і штовхає на ці дії неефективна діяльність органів влади нашої держави в подоланні економічної кризи і мінімізації її наслідків. Держава продемонструвала свою неспроможність захистити інтереси пересічних громадян в умовах фінансової нестабільності, що, у свою чергу, викликає обурення широких верств населення і породжує акції протесту та інші форми самозахисту».
Не коментуючи можливе політичне підґрунтя цього формулювання, відзначимо лише, що ці фрази є недвозначною погрозою владі. Проте думається, що уряд, парламент і Нацбанк не мають права допомагати одним за рахунок інших, чого добиваються зараз підприємці-вантажоперевізники, вимагаючи, по суті, бюджетних преференцій - зокрема, на обслуговування своїх кредитів.
Юрій Глухов
