Ющенко: коли нічого втрачати

14:21, 19 лютого 2009
Різне
3761 0

4 роки президентства Віктора Ющенка ще раз підтвердили: хороший хлопець - це не професія... Януковичу  можна заспокоїтися: Ющенко вирішив діяти так, ніби в парламенті своїх більше не лишилося...

Думка

Неможливість звільнити прем`єр-міністра примушує главу держави діяти іншими методами. Події останніх тижнів дозволяють припустити, що Віктор Ющенко сприймає боротьбу з Юлією Тимошенко як свою місію у справі розбудови України власної мрії.

Звичайно, питання не лише в тому, що популізм у виконанні прем`єра неабияк набрид, а публічні конфлікти між Ющенком і Тимошенко руйнують інститути державної влади як такі. Самолюбство Віктора Андрійовича опускається на повний дискомфорту «шпагат» між прихованою підтримкою Віктора Януковича і усуненням від протистояння з Юлією Тимошенко. Певно, зробити вибір на користь вчорашнього опонента може бути навіть легше, ніж подавати знаки уваги давньому союзникові. Наш Президент - непоганий бухгалтер, і що-що, а дивіденди Тимошенко від її підтримки кандидатури Ющенка в президентській кампанії 2004 року, їх конвертацію у власний рейтинг і ефективність використання він прорахувати зможе. Рубікон перейдено останнім засіданням РНБО і дорученням МЗСу донести «всім людям доброї волі» правду про поведінку Тимошенко з посиланням на заяви першого заступника секретаря Радбезу Степана Гавриша.

Сьогодні тільки ледачий не називає діючого Президента «кульгавою качкою», натякаючи на фінальний відрізок його каденції і низьку популярність серед населення. В умовах кризи формула «кумир поверженный – все ж бог» не спрацьовує, розчарування політикою Ющенка носить обвальний характер. Тому з імовірністю  99% інавгураційні фанфари в лютому 2010-го прозвучать не для нинішнього господаря Банкової. Більш того -  Віктор Андрійович досі не дав відповіді про майбутню участь у президентській кампанії, і це наштовхує на певні роздуми.

По-перше, гіпотеза для відмови від боротьби за президентське крісло для Ющенка може бути простою: він завжди може заявити, що дозволив затвердитися свободі і демократії, виконавши свою роль в історії. Від себе хочеться додати  - продемонструвавши при цьому нездатність грати першим номером, формувати команду, налаштовану на досягнення позитивного результату і багато в чому дискредитувавши ідеали, написані на прапорах «помаранчевої» революції. 4 роки президентства Віктора Ющенка стали болючим щепленням для всієї країни, і ще раз підтвердили: хороший хлопець - це не професія. Але говорити сьогодні про історичну роль Ющенка поки рано - він продовжує працювати Президентом, і низький рейтинг у жодній країні світу не зобов`язує  главу держави достроково залишити свою посаду.

Зрозуміло, що в такій ситуації пріоритетом стає збереження хорошої міни при поганому рейтингу. Цікавий нюанс: у діях Ющенка і його команди не помітні приреченість і фаталізм, зате представники правлячої коаліції нервують все сильніше. Наприклад, лідер фракції НУ-НС Микола Мартиненко з парламентської трибуни звинуватив Президента у веденні «задушевних бесід» з членами фракції, яких схиляли до виходу з коаліції. Стурбованість Миколи Володимировича можна зрозуміти: фракція «Наша Україна - Народна самооборона» завжди була «неспокійним господарством», і управляти нею непросто. Вплив Банкової, навіть гіпертрофований у пропагандистських цілях,  не дозволяє Мартиненку рахувати свої «багнети» і демонструвати вплив на роботу Верховної Ради.

Але справа не стільки в Ющенкові, скільки в різношерстості команди Тимошенко, яка прагне до влади. Юлія Володимирівна вміло підібрала практично всіх вартісних політиків, які вирішили розлучитися з Президентом, але не з політикою. Регіонали неодноразово дорікали Президентові, що він не знає, скільки людей у Верховній Раді на його боці. Сьогодні Януковичу  можна заспокоїтися: Ющенко вирішив діяти так, ніби в парламенті своїх більше не залишилося.

На Банковій проґавили момент призначення наступника, і тепер можуть хіба що загравати з перспективними кандидатами. Зрозуміло, що серед них Арсеній Яценюк, рейтинг якого росте як на дріжджах. Втім, не тільки талановитий політик із замашками нігіліста викликає зацікавленість президентської команди. Ющенко і Балога можуть стати операторами ситуативного об`єднання «Анти-Юля», в якому  не буде дефіциту дрібних учасників. При цьому офіційна позиція президентської команди нагадуватиме заяви Кучми зразка 2004 року: я є гарантом чистоти і демократичності виборчого процесу. Вже сьогодні зрозуміло, що подальше погіршення економічної ситуації приведе до посилення президентської критики на адресу уряду і парламенту, що співпрацює з Кабінетом Міністрів.

Логіка команди Ющенка проста: криза триває, і битиме по тих, хто активніше висовує голову із загальної політичної маси. Не виключено, що стратеги Банкової знайшли причину, з якої главі держави краще не виділятися на тлі загального політичного ландшафту: так легше перечекати кризу і можливі масові хвилювання. До того ж результат президентської кампанії знову може вирішуватися в судах, де сутичка БЮТ і Партії регіонів буде нещадною. Навіщо йти на вибори, якщо є можливість поспостерігати за сутичкою гігантів з боку? На тлі очікуваного хаосу слабкий, але легітимний Президент може стати острівцем стабільності. У нашому житті, як відомо, немає нічого стабільнішого за тимчасове, а в українській політиці можливі будь-які варіанти як передачі, так і збереження влади

Євген Магда

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter