У Севастополі видано і презентовано для журналістів і громадськості регіону довідник «Повний перелік об`єднань і з`єднань 3-го Рейху з громадян СРСР і емігрантів».
Як передає кореспондент УНІАН, в унікальному 109-сторінковому виданні представлені «сухі» цифри і «голі» факти, опис бойового шляху тих або інших армій, корпусів, дивізій, бригад, доля їх особового складу після поразки фашистської Німеччини та її союзників у 2-й Світовій війні. Крім того, тут міститься статистичний матеріал, що стосується етнічного складу з`єднань і об`єднань, які воювали на боці німців.
Автор довідника - Вадим МАХНО, капітан 1-го рангу (служить в командуванні Військово-Морських Сил України) на брифінгу для журналістів повідомив, що брошура видана російською мовою «тільки тому, що всі видані в Росії, використані і оброблені мною при підготовці довідника 11 книг та енциклопедій - російськомовні». За словами В.МАХНА, в результаті проведених досліджень, він дійшов до висновку, що «на боці гітлерівської Німеччини проти СРСР і союзників воювало понад 100 дивізій і бригад, а також охоронних корпусів («охоронний корпус» за німецькою термінологією - щось подібне до каральної дивізії або бригади»). Зокрема, як додав капітан 1-го рангу, 2 корпуси військ СС (6-й піхотний і 15-й кавалерійський), авіаційний корпус «Конгресу звільнення народів Росії» тощо». Таким чином, як сказав В.МАХНО, «до довідника увійшло 140 військових організмів, від бригади і вище, що воювали на боці фашистської Німеччини». За словами капітана 1-го рангу, «з полками у мене нічого не вийшло - їх було більше 250, тому я просто фізично не зміг обробити весь масив матеріалу».
Як зазначив автор, факти він наводив лише в тому разі, якщо вони співпадали як мінімум з двох джерел, «а за основу було взято книгу С.І.Дробязка «Під прапором ворога», видану в 2004 році в Москві видавництвом «ЭКСМО». За словами В.МАХНА, в довіднику «дуже мало українських з`єднань: лише одна дивізія - «Галичина» - і три бригади» - парашутна, протитанкова і піхотна». Як пояснив капітан 1-го рангу, «в 1941 році німці на прохання Східного міністерства відпустили з полону і направили за місцем проживання для обробки землі 277 тисяч 761 українця. Росіян не відпускали з полону, у них були два шляхи - або вдягати німецьку форму і воювати проти своєї країни, або смерть». Тому, як зазначив автор, «набагато більше було російських з`єднань і частин, тільки дивізій СС - 5 штук».
Відповідаючи на питання про мету видання подібного довідника, В.МАХНО, зокрема, зазначив: «що не хотів би, щоб існували міфи про народи-зрадники, як, наприклад, міф про кримських татар». «Коли ми говоримо про татарські батальйони - їх було 10 - треба зазначити, що більшість офіцерів у цих батальйонах були росіяни і українці. Коли ми говоримо про батальйони Російської визвольної армії, сформовані в Криму, то в них був дуже великий відсоток кримських татар». Як додав В.МАХНО, «якщо ми говоримо про РВА генерала Власова, то треба зазначити, що в її складі близько 20 тисяч було татар волзьких». Тобто, як підсумував капітан 1-го рангу, «коли ми говоримо про зрадників, треба говорити про всіх зрадників, зраджували всі, і з різних причин люди йшли воювати проти свого, виходить, народу».
Довідник розрахований на журналістів і військових істориків.
