В епоху глобалізації, коли продукти легко потрапляють з однієї частини світу в іншу, а дефіцит сезонних овочів і фруктів практично зник, складно знайти причину, навіщо робити заготовки на зиму. Однак ще кілька століть тому запасатися їжею, яка не псується, на зимовий період було життєво необхідно.
УНІАН вирішив з'ясувати, хто придумав закатувати продукти в банки, чому в Україні та СРСР так активно заготовляли їжу, і чому в країнах Європи ця практика поширена значно менше.
Нагадаємо, ми писали, що правила виїзду за кордон у СРСР були дуже суворі, а з ввезенням продукції ситуація була не краща – закордонні товари були дефіцитом.
Хто придумав робити закрутки
Першим метод консервування продуктів у герметично закритих скляних посудинах розробив французький кондитер Ніколя Аппер на початку XIX століття, йдеться в науковій публікації на ScienceDirect. Відкриття зроблено на тлі розвитку промисловості та потреби військ імператора Франції Наполеона Бонапарта у постачанні якісних продуктів.
Під час військових кампаній французькі солдати страждали від недоїдання та хвороб частіше, ніж від поранень. Тому французький уряд пообіцяв винагороду в розмірі 12 тисяч франків (тоді це була серйозна сума) тому, хто зможе розв'язати проблему.
Пізніше британський купець Пітер Дюран запатентував ідею консервування продуктів у бляшаних банках. Сам британець не став випускати такі консерви, а в 1812 році продав свій патент за 1000 фунтів стерлінгів двом своїм співвітчизникам – Джону Холлу та Браяну Донкіну.
Чому в Україні роблять заготовки на зиму, а в Європі це поширено менше
За часів СРСР і після здобуття незалежності українці активно робили заготовки на зиму, оскільки в зимовий період було складно дістати свіжі овочі та фрукти. У радянський період у магазинах часто був дефіцит продуктів, тому люди звикли покладатися не тільки на покупні товари, а й на власні запаси. Але це лише одна сторона медалі.
Для деяких людей запас їжі в будь-яку пору року здавався необхідністю, оскільки вони пам'ятали голодомори 1921-1923, 1932-1933 та 1946-1947 років, організовані радянською владою.
Найчастіше заготовлялося те, що можна було виростити у себе на городі: огірки, помідори, вишні, сливи, яблука.
У Європі, особливо в її західній частині, культура заготівлі продуктів інша. Хто робить заготовки на зиму в Україні, той відразу помітить різницю: європейці зазвичай не заповнюють льохи чи комори консервованими огірками чи помідорами і не стикаються з необхідністю активно позбуватися надлишків навесні.
В Європі звикли, що овочі та фрукти в будь-який момент можна купити в магазині. Зокрема, це пов'язано і з погодними особливостями, і з логістикою, і з історичним контекстом. На Заході Європи м'якший клімат і там не було голодоморів. Крім того, туди вільно надходили товари з різних куточків землі в той час, як СРСР перебував за "залізною завісою" (був в умовах обмеженої зовнішньої торгівлі).
Тому європейцям не властиво робити великі запаси консервації. Деякі з них готують джеми, маринують овочі, однак зазвичай у невеликих обсягах.
Раніше УНІАН пояснив, що таке авоська – чому так називається сумка, яка була популярною за часів СРСР.
