Епопея з тривалим призначенням Петра Порошенка на пост міністра економіки, нарешті, прийшла до свого логічного завершення. Вичерпавши будь-які ліміти витримування пауз, екс-міністр закордонних справ, екс-секретар РНБО і голова Ради НБУ зробив те, чого, по суті, не зробити не міг. У добру путь.
Але, заходячи в Кабмін, Порошенко не зачинив за собою двері. Аби була можливість вийти, голосно цими дверима грюкнувши. Як істинний пошановувач китайської народної мудрості, Петро Олексійович прийняв пропозицію, від якої не можна було відмовитися, на умовах, які неможливо буде виконати.
Спочатку в «Комерсанті», потім – у себе на сторінці у Фейсбуці, він опублікував свою програму дій на посту глави Мінекономіки. При чому, недвозначно натякнув, що ця програма, яку він представив президентові, і повноваження на її реалізацію, власне, і є умовами для його роботи на Грушевського. При цьому, сама програма, що носить поки що декларативний характер (у ній позначені напрями руху, а не конкретні кроки), однозначно припускає істотне втручання Петра Олексійовича в діяльність його нових колег по уряду Азарова.
Річ у тім, що Міністерство економіки не є суб'єктом законодавчої ініціативи. Тобто, побажавши щось поліпшити або врегулювати в економіці країни на законодавчому рівні, Порошенко не зможе внести до Ради відповідний законопроект на розгляд самостійно – він може представити такий проект своїм колегам-міністрам, і лише на засіданні Кабміну затвердити його і подати від імені всього КМ. А це означає, що, по-перше, Порошенко наполягатиме на необхідності ухвалення потрібних для реалізації його програми рішень, посилаючись на президента, який, прийнявши його програму при призначенні, наче і дав новопризначеному міністрові умовний карт-бланш, по-друге – це вже судячи із самої програми дій – Петро Олексійович планує доволі безцеремонно втручатися у функціональні обов'язки і зони повноважень інших членів уряду.
Дивимося програму:
«А. Прозорість економічної політики
Впровадження європейських стандартів, виведення економіки з тіні.
1. Прозора, спрощена і зрозуміла система державних закупівель»
- на сьогодні Мінекономіки не займається держзакупівлями. Вони частково розкидані по всіх міністерствах і відомствах, а глобально куруються Мінфіном.
«2. Відкрита публікація статистичних показників економічного розвитку в загальнонаціональному, регіональному та галузевому розрізах за міжнародними стандартами. Забезпечення громадськості та інвесторів інформацією щодо поточного економічного стану. Приведення системи показників економічного розвитку до єдиних європейських стандартів»
- тут Петро Олексійович володіє безумовними правами навчити правильно працювати підзвітну йому Держслужбу статистики, та, йому поки не підкоряється комітет з держтаємниць, який бере участь в ухваленні подібних рішень.
«3. Оцінка дій виконавчих органів щодо впливу на ВВП. Обов’язкова експертиза Мінекономіки фінпланів державних компаній та підприємств, оприлюднення їх фінансової звітності»
- тут Міністерство економіки замахується на права і обов'язки НАКів, Міністерства промислової політики, самого прем'єр-міністра і трішки – КРУ.
«В. Свобода підприємницької діяльності
Підтримка національного виробника, забезпечення сприятливого ділового клімату, створення нових кваліфікованих робочих місць.
4. Захист бізнесу від силового тиску, ліквідація можливостей безпідставного втручання правоохоронних органів у господарську діяльність. Введення фінансової відповідальності за завдання економічної шкоди»
- тут Порошенко заходить на територію одночасно Держкомпідприємництва, МВС, Мінфіну (особливо в частині діяльності Податкової Адміністрації) і навіть СБУ (де є відділ боротьби з економічними злочинами).
«5. Спрощення системи реєстрації прав власності. Відкритий доступ до ЄДРПОУ. Організація роботи чиновників з підприємцями за принципом «прозорого офісу»
- вчергове Мінекономіки працюватиме за Мінфін, а ще – за Мінюст.
«6. Дерегуляція ведення бізнесу, скорочення переліку, спрощення порядку та зниження вартості надання послуг органами державної влади та державними підприємствами»
- тут до порад Петра Олексійовича доведеться прислухатися його затятому другу Михайлові Бродському.
«7. Реформування ринків енергетичних та продовольчих ресурсів у відповідності із європейськими стандартами та критеріями екологічної безпеки»
- Мінпаливенерго, крупні держмоноплії, Держрезерв і Міністерство екології і природних ресурсів, а також МОЗ будуть щасливі виконати рацпропозицію «великого брата» з Мінекономіки.
«С. Ефективність використання ресурсів
Забезпечення конкурентної спроможності національної економіки. Вирівнювання макроекономічних дисбалансів.
8. Трансформація системи національних проектів у перелік пріоритетних напрямків державної підтримки інвестицій, зокрема у сферах енергозбереження та диверсифікації джерел постачання енергоресурсів»
- нацпроектами займається Каськів, для якого, судячи з усього, у Порошенко заготовано конструктивну критику. А енергоресурси як такі – парафія Мінпаливенерго, і частково Мінприроди.
«9. Дієва підтримка експорту шляхом впровадження системи експортного кредитування та страхування ризиків, політичної підтримки українських виробників на зовнішніх ринках»
- тут Мінекономіки повинне «допомогти» в роботі цілому набору державних регулюючих органів (мабуть, у тому числі і Нацбанку), знову-таки Мінфіну і Держмитниці.
«10. Захист внутрішнього ринку від несумлінної конкуренції з боку іноземних виробників у відповідності з нормами та правилами СОТ. Протидія надходженню на український ринок недоброякісної та небезпечної продукції»
- тут Мінекономіки виправлятиме недоробки Антимонопольного комітету і писатиме шпаргалки Міністерствам закордонних справ, охорони здоров'я і органам захисту прав споживачів.
«11. Створення цивілізованих умов для земельної реформи, які забезпечуватимуть захист прав власності земельних ділянок, сприятимуть розвитку сільськогосподарського виробництва та залученню інвестицій в аграрний сектор. Законодавче врегулювання мінімальної ціни на землю та забезпечення розвитку інфраструктури села»
- ні в кого і сумніву немає, що і в Держкомземі, і в Міністерстві аграрної політики знайдеться, на що звернути увагу Петрові Олексійовичу. Неораного поля земельної реформи без Мінекономіки точно не зорати.
«12. Докорінне реформування системи державних резервів стратегічних ресурсів»
- ясна річ, що без мудрих рішень, написаних в Міністерстві економіки, не зможуть ефективно працювати РНБО, апарат прем'єр-міністра, пул радників президента і Держрезерв (укотре-то!).
…Фактично, як видно, Порошенко оповістив свій план стати «владою у владі» - тобто, зайнятися глобальним реформуванням всієї роботи половини вітчизняних держчиновників, відомств і міністерств. Які не підзвітні і формально не підпорядковані його нинішній посаді.
Безглуздо вважати, що Порошенко настільки наївний, що думає, ніби його колеги-міністри й інші державні топ-менеджери першої лінії покірно коритимуться його реформаторській волі, і з радісними вигуками «Петре, нарешті хтось сказав нам, що робити», займуться втіленням ідей і планів новопризначеного міністра.
Де-факто, Порошенко залишив собі можливість, наткнувшись на непереборний опір його «новим віянням» з боку колег, вийти з Кабміну, поріг якого він так довго не наважувався переступити. Мовляв: ось, я спробував зробити те, що слід було. Вони не зрозуміли мене. Віктор Федорович, вони мене кинули, вони вас кинули. Я не втомився, але йду.
З погляду дипломатії, дуже здоровий (і навіть очікуваний для тих, хто особисто знайомий з Порошенком), хід. Але Петрові Олексійовичу варто остерігатись того факту, що Віктор Федорович – теж, дозволю собі фривольність, не вчора народився. І у відповідь на прогнозований демарш міністра економіки може узяти, та і запропонувати зовсім інше крісло. Але про таке вголос говорити не прийнято.
Михайло Ганницький
