Воші можуть з'явитися у будь-якої людини, якій з якихось причин недоступні засоби гігієни. Наприклад, у жителів Аляски або півночі Канади цілком можуть опинитися на тілах шкідливі комахи. Так само, як і в інших мешканців півночі. Але якщо серйозно братися за вирішення проблем педикульозу, то медичний десант треба висаджувати не на берегах Гудзонової затоки, краще за Байкалом. Так підказує статистика і логіка профілактики захворювання. Але якби заразу взявся знищувати пан Д. Джангіров, то, швидше за все, він би промивав голови гасом цілком здоровим громадянам, не помічаючи гнид у хворих. Я маю на увазі дивну логіку журналіста, якою він керується в своїй статті в УНІАН .
Автор вважає, що опозиція, кажучи про вибіркове правосуддя по відношенню до Юлії Тимошенко, тим самим визнає винність свого лідера.
Теза друга, яка за стилем підійшла би скоріше екзорцисту, ніж журналістові. Якщо в Чилі і Німеччині судили диктатора Аугусто Піночета і військового злочинця Івана Дем’янюка, перевозячи їх у візках, то і з хворою Тимошенко треба чинити так само.
І третю тезу неможливо уявити без цитування за оригіналом. Європейські знайомі Дмитра Джангірова питають у нього (очевидно, як у фахівця): «які все-таки умови утримання Юлії Тимошенко в Качанівській в'язниці? Я завжди відповідаю, – набагато кращі, ніж були у Слободана Мілошевича в Гаазькому трибуналі. Після чого розмова відразу ж переходить на інші теми».
Звичайно, переходить, хто буде говорити з людиною, яка не бачить різниці між трибуналом і камерою? І відмінності між військовими злочинцями, які страчували мирних людей (Піночет, Дем’янюк, Мілошевич) і міністром, що підписав не той договір теж непогано б розуміти.
Але куди страшніший за професійні промахи заїжджений прийом радянської пропаганди, коли агітатор, що не в силах замовчувати ганебні явища в своєму домі, кидається на пошуки їхніх прототипів у цивілізованому середовищі. Мовляв, наші воші такі самі, як і у Франції з Ізраїлем, а педикульоз, якщо не надбання цивілізації, то поширене в світі явище. При цьому лектор не відповідає на питання по суті.
Ось пан Джангіров нас заспокоює, мовляв, не одна Тимошенко сидить, є ще Василь Волга, Богдан Преснер та інші, такі самі, як Юлія Володимирівна.
А що ми знаємо про хід розслідування справ цих публічних людей, особливо Василя Волги? І чому винуватість Тимошенко Джангіров доводить винуватістю інших людей?
Виходить, якщо я скажу, що у нас садистське правосуддя, то за Джангіровим це буде визнання правосуддя. У яких-небудь історичних хроніках боротьби Півночі з Півднем він відшукає шерифа з садистськими схильностями і стверджуватиме, що така властивість правосуддя в світі – притягати маніяків.
Зрозуміло, що бути політичним екзорцистом не просто. Але, навіть виступаючи в цьому жанрі, треба хоч би жити в своєму часі, розуміючи, що більшість людей не надихають танці біля багать, на яких горять відьми.
Олександр Приліпко, Одеса
