Днями зустрічався з колишніми колегами. Кілька років тому разом будували й запускали невеличкий завод неподалік Києва.
А кілька тижнів тому вони повернулися з Росії — завод переїхав ближче до споживача кінцевої продукції, автозаводу відомої західної компанії. Демонтували тут, допомогли змонтувати і запустити там, тепер вільні люди. Такий собі експорт технологій. Від загальної суми іноземних інвестицій в Україну трохи відніметься, обсяг експорту продукції машинобудування трохи зросте — обладнання було непогане, німецьке. Експорт з України комплектувальних для автомобілів зменшиться, у містечку неподалік Києва з`явиться ще кілька безробітних.
Переїзд підприємства не був викликаний логістикою. Просто держава не повертала ПДВ.
Не допомогло ані американське громадянство одного з власників, ані членство у Партії регіонів – другого. Не просто членство, колишній високопосадовець чи не один із засновників нинішнього владного угрупування. Але нині його вплив уже незначний, а з поваги в нас ПДВ не відшкодовують.
Виробництво не було якимось унікальним, подібних до нього не так мало у світі — у Німеччині, Чехії, Польщі, наприклад. Вироби для автомобільної промисловості – лише один із напрямків діяльності. Ідей було багато — наприклад, виробництво теплоізоляційних матеріалів для будівництва.
Не склалося, криза не дозволила розгорнутися, але підприємство жило. Папєреєдніки Азарова не допомагали, професіонали поставили крапку в діяльності.
Тепер замість деталі made in Ukraine в машину всесвітньо відомого автогіганта встановлюватимуть деталь made in Russia.
А за кілька днів після нашої зустрічі відбулося чергове історичне засідання Комітету економічних реформ. Дивне зібрання дивних людей, що дивно живуть у дивній країні. Кожного тижня вони збираються в Кабміні, мабуть, протягом тижня пишуть одне одному листи, може, навіть і-мейли, дзвонять, зустрічаються. “Сорок тисяч одних кур’єрів”. Час від часу збираються якось особливо — до них приходить гарант Конституції. Читає беззмістовні промови. Про реформи, модернізацію, реальний сектор економіки, про інвестиції, нові технології, нові ринки збуту.
Телеекрани демонструють усміхнене обличчя міністра економіки перед початком засідання. Мабуть, посміхались і працівники його величезного концерну. Інвестиції надійно захищені, будуть нові ринки й нові технології.
Згадувалося заюшене кров`ю обличчя тоді ще не міністра, просто нардепа, восени 2004 року під Центрвибочкомом — після бійки з правоохоронцями. Тепер правоохоронці б`ють інших — зокрема, колишнього прем`єра в Качанівський.
Але це не має жодного стосунку до реальної економіки, нової якості життя наших громадян, захисту їхніх соціальних та економічних інтересів.
Колишні колеги питали, чи не чув про гідні їхнього досвіду вакансії.
Чув... Пишуть, у Німеччині не вистачає 100 тисяч інженерів…
Віктор Мішковський
