Петру дісталося за Петлюру, «жертви» ОУН отримали за Говерлу

14:22, 29 жовтня 2007
Різне
1180 0

Коли спаплюжили пам`ятник Петлюрі – відразу ж дісталося пам`ятнику Петрові Першому... За вандалізм на Говерлі постраждали так звані «жертви ОУН-УПА»... Звідки береться вандалізм?..

19 жовтня Євразійський союз молоді (ЄСМ) заявив про знищення його активістами Державного герба України, встановленого на Говерлі, і перейменуванні вершини на пік Сталіна. Усі засоби масової інформації активно коментували цю подію і, звичайно, реакція влади не примусила себе довго чекати. Глава Секретаріату Президента України Віктор Балога і міністр закордонних справ Арсеній Яценюк одностайно заявляли, що держава не повинна прощати таких ударів і винні будуть покарані по заслузі.

“Служба безпеки, Міністерство внутрішніх справ мають можливість показати обуреній громадськості, що здатні діяти ефективно. Швидке викриття вандалів має запевнити суспільство, що спроби зазіхнути на державні святині будуть припинені рішуче і безапеляційно. Крім того, це справить переконливе профілактичне враження”, - упевнений Балога.

Всі троє учасників акту вандалізму на Говерлі, за даними МВС, втекли і переховуються на території Росії. І безглуздо було б сподіватися, що наш північний сусід їх видасть. Ефективність дій МВС і СБУ цього разу виявилася в тому, що ідеолога ЄСМ Олександра Дугіна і лідера ЄСМ Павла Заріфулліна знову оголосили персонами нон-грата в Україні.

Якби на Говерлі спаплюжили не державний символ, а черговий пам`ятник, то влада і громадськість могли б просто проігнорувати акт вандалізму. В кращому разі, в пресі пройшла б невелика інформація, пам`ятник відмили або відреставрували і забули. Узяти хоча б невелику статистику подібних подій в Україні за минулий місяць.

25 вересня в Сімферополі двоє хуліганів в масках облили фарбою пам`ятник так званим «Жертвам радянського народу, полеглим від рук посібників фашистів - вояк ОУН-УПА та інших колабораціоністів». 28 вересня в Чернігівській області невідомі спаплюжили пам`ятники Героям Крут. Вони залили жовтою фарбою фундамент самого меморіалу і центральну гранітну плиту зі словами гімну України. На цоколі меморіалу білою фарбою було написано "Слава Росії". До речі, аналогічний випадок осквернення пам`ятника Героям Крут відбувся у травні 2007 р. У Полтаві в ніч на 12 жовтня облили червоною фарбою пам`ятник Петру І, встановлений перед входом в державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви». 22 жовтня знову ж таки невідомі осквернили пам`ятник учасникам Січневого повстання 1918 року в Маріїнському парку в Києві. Червоною фарбою на постаменті було написано “Кат” і намальовано зірку.

Всі ці акти вандалізму, на перший погляд, здаються не пов`язаними між собою ні географічно, ні тематично. Насправді ж, усі осквернення пам`ятників мають політичний підтекст, і одна подія тягне за собою іншу. “Якщо спаплюжили пам`ятник якомусь діячеві часів соціалізму, то у відповідь на це обов`язково зіпсують пам`ятник якомусь діячеві національно-визвольного руху. І це замкнуте коло, в якому опинилася наша ідеологічна ситуація і ми з нього вийти ніяк не можемо”, - сказав мені директор Інституту археології НАН України, голова Українського товариства охорони визначних пам`яток історії і культури (УТОПІК) Петро Толочко. З ним погоджується і перший заступник УТОПІК Микола Пархоменко. “Дуже часто визначні пам`ятки сьогодні є заручниками політичних змагань. Ті або інші дії навколо пам`ятників робляться виключно з погляду політичної доцільності", - стверджує Пархоменко.

І це легко підтвердити тими ж прикладами. У ніч на 4 жовтня комунальні служби виконавчого комітету Полтавської міськради демонтували пам`ятний знак головному отаманові військ Української Народної Республіки Симону Петлюрі, і вже 12 жовтня невідомі осквернили пам`ятник російському цареві Петру Першому.

Кажучи про мотиви, які спонукали скоїти акт осквернення символу України, Заріфуллін відзначив, що це відповідь на проголошення командувача ОУН-УПА Романа Шухевича Героєм України.

"Подібний акт вандалізму інакше як цілеспрямованими заходами не назвеш: спочатку присвоєння звання героя активному прибічнику фашистів Роману Шухевичу, потім справа дійшла до перейменування вулиці Січневого повстання, тепер - осквернення пам`ятника борцям за кращу долю народу", - заявили київські соціалісти після осквернення пам`ятника учасникам Січневого повстання 1918.

“За охорону будь-якого пам`ятника в першу чергу відповідає держава, і органи місцевої влади. Крім того, що є центральний уповноважений орган охорони культурної спадщини - Міністерство культури. І якоюсь мірою Держбуд. На місцях - це органи культури, зокрема обласні управління культури”, - розповідає УНІАН Пархоменко. 

До речі, за осквернення пам`ятників порушник несе вже не адміністративну відповідальність, а кримінальну. “Умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження визначних пам`яток - об`єктів культурної спадщини - караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі строком до трьох років”, - свідчить ч. 1 ст. 298 Кримінального кодексу України. 

Чому акти вандалізму все частіше відбуваються в нашій країні? На це запитання важко відповісти навіть фахівцям. “Вандалізм - явище не тільки українське, воно набагато ширше. Походить від двох причин. Перша - це достатньо низький рівень культури, який сьогодні ми, на жаль, маємо. А друга - абсолютна аморфність і безпорадність держави як інституції юридичної, яка не в змозі організувати чітко нормоване життя країни”, - говорить Толочко. І додає, якщо виховання культури - це процес триваліший, то налагодити державну охорону пам`ятників і систему покарання можна досить швидко, але держава цього не робить.

“У будь-якого соціального явища є свої причини. Ці причини значно глибші, ніж нам здається на перший погляд. Комусь не сподобався пам`ятник, хтось хотів звести рахунки з керівництвом міста або з авторами, - все це свідчить про рівень політичної культури і культурний рівень і стан суспільства в цілому. А стан нашого сьогоднішнього суспільства не сприяє тому, щоб люди усвідомлювали те, що культурна спадщина є найбільшим багатством країни”, - міркує Пархоменко.

Ставлення до культурної спадщини свідчить про рівень цивілізації нації. І рівень цивілізації багатьох наших співвітчизників, на жаль, залишає бажати кращого.

Анна Ященко

 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter