Після покращення позицій України в минулорічному “Глобальному індексі конкурентоспроможності” Всесвітнього економічного форуму, цього вересня експерти ВЕФ відзначили падіння рейтингу країни на 11 позицій, що викликало стурбованість представників міжнародної ділової спільноти. Звіт показав, що знизився не лише загальний рейтинг країни, а ситуація погіршилася за більшістю показників, найбільш проблемними серед яких були визначені доступ до фінансування, корупція, неефективність діяльності уряду, податкове регулювання та нестабільність політики.
117 місце за показниками фінансового та банківського сектора свідчить про необхідність радикальних змін у цій галузі. Про потребу створення сприятливих умов для відновлення кредитування мова йде вже не перший рік. Ми вважаємо, що, серед іншого, негативні тенденції у банківському та фінансовому секторах можливо подолати шляхом залучення довгострокових зовнішніх запозичень, підвищення рівня захисту прав кредиторів та отримання бізнесом адекватних відсоткових ставок по кредитах. Щороку Американська торгівельна палата публікує аналітичний звіт під назвою «Партнерство з метою підвищення конкурентоспроможності економіки України», який складається з двох частин – огляду всіх ключових секторів економіки України та рекомендацій, виконання яких допомогло б підвищити конкурентоспроможність окремих секторів та економіки країни в цілому. Цього року у звіті, презентація якого відбудеться 22 жовтня, особливу увагу присвячено саме відновленню кредитування.
Рівень корупції залишається досить високим навіть попри те, що за останні 2 роки українське законодавство поповнилося новим законом про боротьбу з корупцією (2011 рік) та Національною антикорупційною стратегією на 2011-2015 рр. Втім, як свідчать результати Звіту Всесвітнього економічного форуму, ці кроки поки що не дали бажаних результатів.
Незважаючи на існування низки проблемних питань у сфері податкового регулювання, на які вказує ВЕФ, варто зазначити, що довгоочікуваний закон щодо трансфертного ціноутворення та спрощення режиму оподаткування має всі шанси допомогти Україні покращити позиції в рейтингу вже наступного року.
Свою роль в погіршенні рейтингу України відіграли також і складнощі з дотриманням прав інтелектуальної власності та недостатньо розвинута інфраструктура. Хоча Україна і посідає досить високе місце за якістю залізничної інфраструктури (25 сходинка), впродовж останніх декількох років звіти ВЕФ фіксують стрімке погіршення якості автомобільних доріг (наразі Україна займає 144 місце за цим показником серед 148 країн). Враховуючи, що Україна територіально найбільша країна Європи, відсутність необхідної інфраструктури негативно впливає на ведення бізнесу, адже ставить під загрозу вчасність поставок продукції на ринки.
Хоча загальні результати й не відповідають очікуванням ділової спільноти, той факт, що за останній рік Україні вдалося зменшити кількість торгових бар'єрів, нерегулярних платежів та хабарів є, безумовно, позитивним зрушенням.
Обсяг ринку та якість освіти залишаються основними конкурентними перевагами України. Серед складових індексу конкурентоспроможності, за якими Україна посіла високі позиції, - торгові тарифи (41 місце), практика наймання та звільнення працівників (32 місце), плата та продуктивність (26 місце) і наявність науковців та інженерів (46 місце).
Валовий внутрішній продукт на душу населення за останні декілька років поступово зростав і склав $3877 (для порівняння, цей показник становив $3000 у 2011 році та $3621 у 2012 році). За сприятливих умов Україна може повернутися до докризових показників (майже $4000 відповідно до звіту конкурентоспроможності 2009-2010).
Обговоренням “Глобального індексу конкурентоспроможності” супроводжується початок кожного бізнес-сезону. Інвесторам звіт надає можливість ознайомитися з незалежною думкою експертів щодо сильних та слабких сторін вітчизняної економіки у порівнянні з найближчими сусідам та ключовими конкурентами, а для Уряду вказує на сфери, вдосконалення яких потребує першочергової уваги. Комплексні проблеми, як, наприклад, корупція, вирішити за рік чи два практично неможливо, і робота над ними повинна тривати постійно. З доступом до фінансування та податковим регулюванням ситуація дещо інша. Відкритий діалог Уряду з діловою та експертною спільнотами дозволить досягти результатів вже в короткостроковій перспективі. Як тільки стосунки між державою та бізнесом стануть справді партнерськими, а законодавство відповідатиме європейським стандартам та, найголовніше, виконуватиметься, потенційні можливості економічного зростання України перетворяться на фактичні результати.
Хорхе Зукоски, президент Американської торгівельної палати
