На південному сході Іран зафіксували активізацію вулкана Тафтан, який не вивергався в історії людства. За даними нового дослідження, опублікованого в журналі Geophysical Research Letters, за 10 місяців його поверхня піднялася приблизно на 9 сантиметрів – показник, що свідчить про зростання внутрішнього тиску.
Що зафіксували вчені
Дослідники використали метод InSAR – радіолокаційний аналіз руху земної поверхні з космосу. Спостереження здійснювали за допомогою супутників Sentinel-1, які здатні працювати вдень і вночі та "бачити" крізь хмари.
Підняття було зосереджене поблизу вершини вулкана і тривало трохи більше десяти місяців. Важливо, що процес не супроводжувався подальшим просіданням – це може означати, що тиск усередині системи поки не зменшився.
Команда змоделювала джерело деформації на глибині 490–630 метрів під поверхнею. Йдеться, ймовірно, про накопичення газів у гідротермальній системі – зоні, де циркулюють гаряча вода та вулканічні гази. Глибше, на понад 3,2 км, розташований магматичний резервуар, однак нинішні зміни, найімовірніше, пов’язані саме з газами, а не з підйомом свіжої магми.
Старший автор дослідження Пабло Дж. Гонсалес із Іспанської національної дослідницької ради наголосив, що наразі йдеться не про прогноз виверження, а про необхідність уважного моніторингу.
"Воно має якось вивільнитися в майбутньому, або насильницьким, або більш тихим чином. Це дослідження не має на меті викликати паніку серед людей. Це сигнал тривоги для влади регіону в Ірані, щоб вони виділили певні ресурси для вивчення цього питання", – пояснив Гонсалес.
Які ризики можливі
Тафтан – це стратовулкан заввишки 3940 метрів із активними фумаролами, які викидають гази. Попри тривалий період спокою, система залишається "живою".
Найімовірнішою короткостроковою загрозою вчені називають фреатичні (парові) вибухи – раптові викиди пари, що можуть виникати без підйому лави. Такі події здатні спричинити локальні ураження газами та попелом.
Приблизно за 50 кілометрів від вулкана розташоване місто Хаш, яке потенційно може відчувати вплив викидів газу за сприятливих вітрів.
Чому важливий супутниковий контроль
Вулкан віддалений і не обладнаний наземними станціями спостереження, тому супутниковий моніторинг залишається головним інструментом контролю. Радіолокаційні дані дозволяють фіксувати навіть незначні зміни рельєфу – у межах кількох сантиметрів.
Науковці закликають встановити мережу сейсмометрів і GPS-станцій, а також налагодити постійний контроль за викидами діоксиду сірки, вуглекислого газу та водяної пари.
Поки що ознак неминучого виверження немає. Однак, як підкреслюють дослідники, навіть незначне підняття поверхні – це сигнал, що система активізується і потребує постійної уваги.
