Підпишіться на нас в Google
В Іспанії колишній вугільний кар’єр, який десятиліттями після його закриття нагадував величезну рану в ландшафті, зрештою перетворили на штучне озеро. Про незвичайну історію відновлення території поблизу міста Ас-Понтес у Галісії розповідає видання Gandul.
Історія цієї місцевості почалася у 1940-х роках, коли тут стартував видобуток бурого вугілля. Згодом поруч запрацювала теплова електростанція. Упродовж шести десятиліть промислової діяльності з надр видобули близько 260 мільйонів тонн вугілля.
Масштаби робіт були величезними. Видобуток сформував кар’єр завглибшки близько 300 метрів, а площа території, яку фактично "поглинув" промисловий об’єкт, була співмірною з 1600 полями для футболу. У 1976 році на електростанції запустили чотири вугільні енергоблоки загальною потужністю 1469 МВт.
Підприємство відігравало важливу роль і для місцевої економіки: на піку роботи воно забезпечувало близько 700 робочих місць і щороку приносило регіону приблизно 80 мільйонів євро через зарплати та закупівлі.
Однак посилення екологічних вимог Євросоюзу зробило подальшу експлуатацію станції дедалі дорожчою. У 2019 році компанія-оператор Endesa оголосила про плани закрити підприємство у 2022-му.
Ще раніше, у 2008 році, інженери розпочали один із наймасштабніших етапів рекультивації – заповнення величезного вже не діючого кар’єру водою. Це вимагало значно складніших розрахунків, ніж просто спрямувати воду у величезну западину. Фахівці мали визначити швидкість наповнення, майбутній рівень води та можливі хімічні зміни.
Заповнення озера завершилося 18 квітня 2012 року, через чотири роки після початку проєкту. За цей час кар’єр заповнили приблизно 547 мільярдами літрів води. Згодом на його місці сформувалося одне з найбільших штучних озер Іспанії. Сьогодні водойма займає близько 865 гектарів.
Як пише Gandul, колишня промислова територія поступово отримала нове призначення. Біля озера облаштували піщаний пляж, який має сертифікацію Blue Flag - повністю безпечно для купання. Водойма також стала місцем для відпочинку: туристи катаються тут на каяках і каное.
Автор публікації зазначає, що приклад Ас-Понтес важливий не лише для Іспанії. Подібні величезні кар’єри після завершення видобування залишилися в різних частинах світу – від Німеччини та Австралії до США. Водночас далеко не всі такі об’єкти вдалося безпечно перетворити на водойми: деякі з них залишаються токсичними або кислими.
Саме тому досвід Ас-Понтес привертає увагу науковців. Дослідження подібних "шахтних озер" допомагають краще зрозуміти, як контролювати хімічні процеси та екологічні ризики після закриття копалень.
Інші публікації на тему екології
Як писав УНІАН, на дні колишнього Каховського водосховища формується нова екосистема, яка частково відтворює історичний ландшафт, але не стане його повною копією. Першими територію заселяють верби та інші вітрозапильні рослини, поступово з’являються комахозапильні види й дрібні хижаки, тоді як великі тварини поки що не можуть освоїти густі зарості.
Також ми розповідали, що у поліських лісах з’явився гриб печіночниця звичайна, який за виглядом нагадує шматок сирого м’яса та виділяє червоний сік при пошкодженні. Він росте переважно на дубах і буках, має м’ясисте плодове тіло діаметром до 30 см і належить до їстівних грибів.
