Підпишіться на нас в Google
У поліських лісах у цей період можна побачити незвичайний гриб, який легко прийняти за шматок сирого м’яса, пише "Конкурент". Йдеться про печіночницю звичайну (Fistulina hepatica) – їстівний гриб із м’ясистим плодовим тілом, червонуватим забарвленням та характерною особливістю: при пошкодженні з його м’якоті виділяється червоний сік.
Цей незвичайний гриб має кілька назв. Його також називають фістуліною звичайною, печінковим грибом, язицею печінковою або гливою. В англомовних країнах через характерний вигляд печіночницю називають "біфштексом" або "воловим язиком".
Плодове тіло гриба дуже м’ясисте. Діаметр його шапки зазвичай становить від 7 до 20 сантиметрів, але деякі екземпляри здатні виростати до 30 сантиметрів.
За формою печіночниця може нагадувати віяло, язик або неправильний напівкруглий наріст. Її забарвлення варіюється від печінково-червоного та червонувато-жовтогарячого до коричнево-червоного. У молодих грибів поверхня зазвичай волога та липка, а з віком вона стає сухішою.
Особливо незвичайний вигляд печіночниця має всередині. Її м’якоть білувата, з червоними прожилками, які утворюють малюнок, схожий на мармур. Якщо гриб натиснути або пошкодити, з нього починає виділятися червоний сік. Саме ця особливість робить його ще більше схожим на шматок м’яса.
Ніжка у печіночниці слабко виражена. Вона розташована збоку, а в деяких випадках може бути практично непомітною або взагалі відсутньою.
Де можна зустріти гриб
Печіночниця переважно росте у листяних лісах. Найчастіше гриб оселяється на старих живих дубах і буках – біля основи стовбурів або в дуплах.
При цьому печіночниця є паразитичним грибом. Вона уражає деревину та спричиняє так звану буру гниль, яку також називають "бурим дубом". На Поліссі сезон цього гриба триває приблизно із серпня до жовтня. Печіночницю також можна зустріти в Прикарпатті та на Закарпатті.
Чи безпечно їсти печіночницю
Печіночниця звичайна належить до їстівних грибів. Для споживання найкраще підходять молоді плодові тіла. У старих грибів смак може ставати більш вираженим і набувати кислуватих ноток.
Печіночницю можна смажити, у тому числі разом із картоплею, готувати на грилі або маринувати.
Водночас під час збирання дикорослих грибів слід дотримуватися основного правила: брати лише ті екземпляри, у визначенні яких немає жодних сумнівів.
У випадку з печіночницею помилитися досить складно завдяки її характерній формі, червонуватому забарвленню та соку, який виділяється з м’якоті після пошкодження.
Більше цікавих новин зі світу природи
Нагадаємо, в українських лісах мешкає лікогала надеревна, відома як "вовче вим'я". Це слизовики, які повзають по деревах та перетворюються на кульки. Вони виглядає так, ніби якась лісова німфа загубила свою коралову намистину або шматочок екзотичного десерту. Насправді, це ликогала деревна - істота, яка балансує на межі між рослинним і тваринним світом.
