Посадка винищувача на авіаносець — це високотехнологічна й ризикована процедура, яка вимагає від пілота максимальної точності та злагодженої роботи команди корабля. Slash Gear розповів, як літаки здійснюють такі посадки.
Троси, гак і гідравліка
Через обмежений простір — приблизно 150 метрів довжини — пілоти не можуть розраховувати лише на гальма. Літак, що заходить на посадку зі швидкістю близько 240 км/год, зупиняють за допомогою хвостового гака, який чіпляє один із чотирьох сталевих тросів. Далі гідравлічна система під палубою поглинає енергію та зупиняє машину всього за дві секунди. Якщо гак не зачепив трос, пілот виконує маневр "болтер" — додає газ і знову злітає для повторної спроби.
Схема посадки і "фрикаделька"
Перед приземленням літаки кружляють над авіаносцем у "стеку" — зоні очікування. Після дозволу диспетчера пілот вирівнюється на курс, орієнтуючись на офіцерів посадки та світлову систему з лінзою Френеля. Центральне жовте світло, відоме як "фрикаделька", вказує на правильну траєкторію. Відхилення від неї означає негайну корекцію, адже будь-яка помилка може закінчитися катастрофою.
Експерименти з "гнучкою палубою"
Після Другої світової війни британські інженери випробували ідею посадки без коліс на спеціальну амортизуючу поверхню. У 1948 році вдалося здійснити успішну посадку на гумову палубу HMS Warrior, а загалом провели понад 200 таких операцій. Хоча система працювала, від неї відмовилися через непрактичність — безколісні літаки не могли приземлятися на звичайних аеродромах. Схожі випробування у США у 1953 році завершилися тим самим рішенням.
Сьогодні палубна авіація покладається на класичну систему гак-трос-гідравліка, а також удосконалені технології керування посадкою, які забезпечують безпеку навіть у бойових умовах та за поганої погоди.
