З настанням чергового сезону польових робіт, безліч агрономів, фермерів і просто дачників поповнюють свої запаси добрив і засобів захисту рослин. В останні роки вони все частіше купують хелатні мікродобрива, застосування яких – зручний, ефективний і економічно виправданий спосіб забезпечити рослини необхідними елементами живлення. Їх переваги вже оцінили мільйони аграріїв. Пропозицій таких препаратів на українському ринку – безліч. На жаль, серед них чимало й таких, які можуть не тільки принести користь, але й завдати в перспективі серйозної шкоди. Серед речовин, наявність яких має насторожити, часто зустрічається ЕДТА.
Перш за все – безпека
Всі хімічні речовини, які людина використовує в сільському господарстві, харчовій промисловості і т.д., повинні бути нетоксичними, не накопичуватися в ґрунті і живих організмах. Відхилення від цих вимог обов’язково призведе через деякий час до серйозних проблем. І, заощадивши один раз невелику суму на купівлі дешевого добрива або пестициду, в майбутньому можна отримати набагато серйозніші збитки.
Транспортний засіб для мікроелементів
Вимоги щодо безпеки для людини і навколишнього середовища в повній мірі стосуються і речовин, що використовуються у виробництві мікродобрив, – комплексонів. Щоб рослина могла легко поглинути і засвоїти ті чи інші мікроелементи, вони повинні бути внесені в біологічно активній формі. Іншими словами, потрібен своєрідний «транспортний засіб», який доставить потрібний елемент в рослину і «віддасть» його. Таким зручним «транспортом» виявилися біологічно активні комплексони, або хелатуючі агенти.
Виробники мікродобрив використовують в своїх виробничих циклах різні хелатуючі агенти, одним з яких є ЕДТА (EDTA).
Саме на її основі зроблено переважну більшість мікродобрив, які продають в Україні. Поширені вони і в інших країнах. Тому вчені вивчають цей комплексон найбільш ретельно.
ЕДТА – це органічна сполука (етилендіамінтетраоцтова кислота), яку вперше отримав австрійський хімік Фердинанд Мюнц в Німеччині ще в 1935 році.
Основна властивість ЕДТА – це здатність зв’язувати іони деяких елементів, серед яких Са 2+, Fe 3+, Cu 2+, Ni 2+, Со 2+, Zn 2+. Вона утворює з ними особливо стабільні комплекси, які назвали хелатами (від грецького chele – крабова клешня). Ця властивість, а також відносно невисока вартість хелатанта, зумовили його широке використання в різних сферах діяльності людини, таких як аналітична хімія, медицина, промисловість, сільське господарство.
Вплив ЕДТА на ґрунти і культурні рослини
Звісно, аграріїв насамперед цікавить вплив добрив з ЕДТА на рослини, ґрунти й ефективність їх застосування. І ось тут якраз і криється безліч проблем, які проявляються не відразу.
Зокрема, доведено, що мікродобрива на основі ЕДТА непридатні для кореневих підживлень на карбонатних і лужних ґрунтах (pH> 8).
ЕДТА здатна забирати кальцій з будь-яких структур, що його містять, в тому числі і з рослинних клітин. А кальцій – важливий мезоелемент, який бере участь в ключових фізіологічних і біохімічних процесах, що протікають в живому організмі. Зовні дефіцит елементу може проявлятися як в’янення рослин. Брак кальцію призводить до зниження врожайності, погіршення якості насіння і плодів, зменшення термінів їх зберігання. Тому, після внесення мікродобрив на основі ЕДТА, бажано проводити позакореневу обробку рослин добривами, що містять кальцій.
Крім того, ЕДТА не засвоюється рослиною. Віддавши рослині мікроелемент, хелатант потрапляє в ґрунт, концентруючись в основному в його верхньому десятисантиметровому шарі. Оскільки ЕДТА дуже стійка сполука, опинившись в землі вона не руйнується і може зв’язувати важкі метали (в тому числі ртуть, миш’як, кадмій, свинець та інші). Важкі метали, що знаходяться в ґрунті у вигляді солей, зазвичай погано засвоюються рослинами. А утворення комплексів ЕДТА з важкими металами призводить до більш інтенсивного й неконтрольованого їх поглинання кореневою системою. Дослідження свідчать, що ЕДТА впливає на накопичення рослинами металів навіть на третій рік після її одноразового внесення. В результаті концентрація важких металів в рослинах може підвищуватися до токсичного рівня, що призводить до їх пригнічення, зменшення врожайності та зниження якості продукції.
Таким чином, використання сполук на основі ЕДТА є потенційно небезпечним для сільського господарства та навколишнього середовища. У довгостроковій перспективі воно призводить до збільшення забруднення сільськогосподарських земель, деградації ґрунтів, зменшення врожайності та погіршення якості сільськогосподарської продукції.
Ганна Козельська, журналіст, еколог
