Директор Інституту еволюційної екології НАН України Володимир Радченко заявляє, що Київ втратить свій символ каштан, якщо не буде створено програму порятунку цих дерев.
Читайте також"Київзеленбуд" пояснив, чому на Хрещатику знов загинули каштани
Як передає кореспондент УНІАН, про це він сказав під час «круглого столу» на тему: «Як повернути каштани на Хрещатик?», організованого підкомітетом з питань взаємодії з громадянським суспільством Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції.
Під час заходу заступник голови Київської міської державної адміністрації Петро Пантелеєв нагадав, що для вирішення питання з каштанами у місті було створено робочу групу. «Почалося напрацювання певних варіантів. І один з механізмів, яким ми скористалися, - це було вивчення громадської думки. І звідти виникли платани», - сказав він.
У той же час, запевнив Пантелеєв, це жодним чином не означає, що «завтра будуть висаджуватися платани».
«Зараз процес підготовки до прийняття рішення триває. Ми із задоволенням збільшимо склад робочої групи для того, щоб вийти на дійсно найбільш оптимальне рішення. І якщо є принаймні невеличкий шанс врятувати каштани, вони будуть врятовані», - запевнив представник КМДА.
Своєю чергою, Радченко зауважив, що з 2006 року протягом 5 років Інститутом еволюційної екології НАК України проводиться дослідження стану каштанів в умовах забруднення мегаполісу.
«Ми ці матеріали передали на той час в Київську міську держадміністрацію, передали «Зеленбуду» чіткі висновки, головні причини, чому саме гинуть каштани у Києві. На першому місці тут стоять іони натрію, тобто, це використання під час зимової боротьби з ожеледицею звичайної солі, яка призводить до загибелі», - сказав він.
За словами Радченка, безпосередньо на вул. Хрещатик дослідження не проводилися, але на інших великих вулицях міста дослідження показали, що концентрація солі зростала в рази, перевищувала «кризові рівні» та сягала не менше 2% чистої солі в ґрунтах. «Тобто, це жахіття», - наголосив він.
Директор Інституту додав, що було запропоновано використовувати інший розчин - дорожчий, але не такий шкідливий для каштанів та інших дерев.
«Крім того, каштани все ж таки – символ міста Києва… Я вважаю, що це має бути бренд. У нас є величезна кількість різноманітних комерційних виробництв, включно з навіть кондитерськими виробами і так далі, на яких є каштан – символ міста Києва. Я вважаю, треба створити просто такий фонд, як є Фонд порятунку панди… Має бути створений фонд каштанів, щоб кожен, хто використовує комерційно цю емблему, відраховував якийсь відсоток», - сказав Радченко.
«Якщо у нас не буде програми порятунку каштанів у місті, ми втратимо наш символ», - наголосив він.
Голова підкомітету, народний депутат Ігор Луценко у підсумку засідання «круглого столу» зазначив, що хотів би звернутися з пропозицією до київської влади встановити на вул. Хрещатик табло, яке б постійно показувало рівень вмісту шкідливих речовин у повітрі. «Щоб ми всі бачили, чим ми там дихаємо і чим дихають ті дерева», - сказав він.
Крім того, Луценко висловив думку, що робочу групу, яка займається питанням каштанів, мав би очолити безпосередньо мер Києва Віталій Кличко.
Як повідомляв УНІАН, у червні 2018 року міська влада запропонувала киянам обрати нові дерева для вул. Хрещатик замість каштанів, які «погано виживають в умовах підвищеного рівня засоленості ґрунтів і загазованості повітря».
10 жовтня начальник Управління екології та природних ресурсів КМДА Андрій Мальований повідомив, що за результатами «електронного голосування» кияни визначили три види дерев як альтернативу каштанам для озеленення головної вулиці міста: платан гібридний, гіркокаштан червоноквітковий, вишня пташина Plena.
Гілка з квіткою каштану є візитною карткою столиці України багато років. Вона була відображена на гербі Києва у період 1969-1995 роки (у радянський час до 1960-х років місто було без герба).
Після здобуття Україною незалежності герб Києва було змінено, і 1995 року рішенням Київради як герб затверджено стилізоване зображення архангела Михайла.
Міська влада створила робочу групу і заявила про намір провести конкурс на нове зображення герба столиці.
За словами заступника міського голови – секретаря Київради Володимира Прокопіва, Київ використовує символіку, яка «не повною мірою відповідає принципам, правилам та традиціям європейської геральдики».
19 березня 2019 року заступник генерального директора комунального об’єднання «Київзеленбуд» Дмитро Заруба заявив, що у Києві каштани залишать лише в парках та скверах, а ті, що ростуть вздовж доріг та алей, замінять на платани, клени та інші дерева.
