Україна вже кілька місяців атакує інфраструктуру нафтової та газової промисловості в РФ, яка живить російську військову економіку. Приміром, днями стало відомо, що свою роботу зупинив нафтопереробний завод у Новокуйбишевську в Поволжі (підприємство входить до п’ятірки найбільших виробників газопереробної, нафтохімічної та органосинтетичної продукції в Росії та Східній Європі). Дефіцит палива, спричинений українськими ударами по цьому та інших російських НПЗ, призвів до того, що "енергетична наддержава" не здатна забезпечити ним навіть внутрішній ринок.
Офіційне визнання паливної кризи в Російській Федерації, яке відбулось на позаминулому тижні, на минулому тижні міцно закріпилось в рішеннях російського уряду та в ринковій кон’юнктурі. Так, федеральний уряд скасував мито на імпорт палива в розмірі 5% до липня 2026 року. І того ж дня уряд Білорусії заявив, що завершив перемовини з Росією про умови переробки російської нафти на білоруських НПЗ (хто б сумнівався, що вусатий Бацька – Олександр Лукашенко - знову заробив на маніакальній одержимості російського диктатора Володимира Путіна продовжувати війну).
Здавалось би, проблема вирішена і паливну кризу завершено? Не зовсім.
По-перше, бюджет Російської Федерації буде мати, як в росіян прийнято говорити, "від’ємні доходи" (в решті світу це називають видатки) від відміни мит на імпортне паливо та від падіння податкових надходжень від НПЗ.
По-друге, вироблене паливо з Білорусії ще потрібно доставити в Росію, що вже викликало сум у першого віце-прем’єра уряду РФ Олександра Новака, який відмітив, що можливості імпорту палива в Російській Федерації обмежені можливостями логістики. А від себе я додам, що транспортна інфраструктура, яка перевозить паливо, також добре горить, іноді навіть краще ніж НПЗ.
Російський ринок по-різному відреагував на новину про імпорт. На біржі за тиждень ціни на бензин виросли на 0,12-0,19%, тож оптовики повірили в "цілющій імпорт". Натомість роздрібні ціни зросли за тиждень на 0,78%. При цьому, сигнали про наявність черг та інші ознаки дефіциту продовжувались через те, що населення та бізнес купували бензин та дизпаливо в запас. В принципі, вони все правильно робили, але це ще збільшувало ажіотаж.
Таким чином, якщо Україна не припинить удари по російських НПЗ, а збільшить їх інтенсивність, то невдовзі російська паливна галузь "встане з колін" в іншу, не менш неприємну позу.
Початок цього процесу ми зараз і спостерігаємо.
