Результати роботи опубліковані в журналі Ecology of Freshwater Fish, повідомляє N+1.
Співробітники Університетів Мердока і Джеймса Кука протягом року спостерігали за акваріумними золотими рибками, випущеними власниками в західноавстралійську річку Вассе. Для спостереження вони використовували пасивну акустичну телеметрію, встановивши сканери на різних ділянках річкової гідросистеми.
Читайте такожВчені виявили невідомий вірус під час дослідження вимирання риби в США
Виявилося, що в річці присутня стійка популяція золотих рибок - у середньому кожна особина потрапляла в поле зору сканерів 64% днів у році. При цьому риби переміщалися в середньому на 300 метрів річкового русла на день. Одна із зареєстрованих риб за рік подолала понад 230 км, у тому числі 5,4 км за один день.
Крім того, вчені зафіксували значну сезонну міграцію золотих рибок: під час нересту вони віддають перевагу переміщенню до у водоймів зі стоячою водою, з'єднаних з річкою протоками.
Приблизно за 20 років проживання в річці рибки зросли до значних розмірів: багато відловлених зразків важили більше кілограма, а найбільший мав масу 1,9 кілограма. За словами дослідника Стівена Бітті, такий темп їхнього зростання не спостерігався ніде в світі.
За словами вчених, у диких умовах золоті рибки всеїдні і завдають значної шкоди місцевим видам, знищуючи харчові ресурси, поїдаючи ікру інших риб і поширюючи інфекції. Крім того, вони піднімають з дна мул і винищують водорості.
Бітті попросив власників акваріумних рибок не випускати їх у відкриті водойми.
Нагадаємо, гренландську полярну акулу називали найбільш довготривалим хребетних на Землі. Вік однієї з них вчені оцінили в 400 років.
