Підпишіться на нас в Google
У прісних водоймах України розмножується дуже красива, але інвазійна риба – сонячний окунь, який значно поширився, зокрема у водоймах на Київщині та загрожує місцевим видам. Рибалки забили на сполох, бо шкідник, якого деякі навіть помилково назвали "піраньями", поїдає ікру іншої риби.
Як розповів УНІАН, доктор біологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту морської біології НАН України Юрій Квач, сонячний окунь – інвазійний вид, що походить з Північної Америки. В Європу вид було завезено як акваріумну рибку наприкінці 19 сторіччя, а потім хтось випадково випустив "красунчиків" у природу.
Сталося це, за даними Квача, в басейні річки Рейн - десь між сучасними територіями Німеччини та Франції. З Рейну ці рибки потрапили до Дунаю, згодом – до Дністра, в Україні їх вперше зафіксували приблизно у 1950-х роках.
"Спочатку він з’явився на півдні країни та на Закарпатті. На Київщині вид відносно недавно – років десять, як його фіксують у місцевих водоймах. Для людей він прямою загрози не несе. Наша екосистема, в принципі, вже достатньо адаптувалася до присутності цього виду. Маю наголосити – до піраній він взагалі немає ніякого відношення. Він не є її родичем, та взагалі на неї не схожий. Піраньї – хижий тропічний вид, а цей окунь – ані тропічний, ані хижий", - наголосив фахівець.
Водночас, цей вид дійсно може завдавати шкоду екосистемі, бо це – досить агресивна, гніздова риба, підкреслив науковець. Причому, у прямому сенсі: за "пташиним принципом" сонячний окунь облаштовує гнізда у піску, серед каміння та відчайдушно охороняє "домівку" від чужинців. При цьому вони займають територію, де потенційно може відбуватися нерест місцевих риб та із задоволенням поїдають ікру конкурентів.
"Таким чином, цей вид має вигіднішу стратегію, ніж місцеві риби, які ікру, переважно, вимітають просто у середовище та не охороняють власних мальків. Тобто, коли сонячний окунь дуже сильно розмножується, він завдає шкоди – витісняє інші види, поїдає бентос тощо", - пояснив Квач.
За його словами, дуже добре, що рибаки ловлять сонячного окуня, що є дуже красивим – таких рибок у якості декоративних тримають навіть у приватних басейнах. Водночас, як зазначив фахівець, це цілком їстівна риба, але через дуже маленькі розміри її споживають у їжу нечасто.
При цьому, на Одещині, у Дунаї, сонячні окуні вже сягають 20-25 см та є привабливою для любителів риболовлі.
Цікаво, що сонячного окуня фіксували навіть у Чорному морі – адже його цілком влаштовує "чорноморські умови", каже дослідник. У морі цей вид не розмножується, але використовує для того, щоб перепливати між прісноводними водоймами.
"Саме таким чином вид потрапив до Дніпра, де почав поширюватися… Зараз триває активна фаза інвазії у київських водоймах, мабуть, тому його стало багато… Але за кілька років ця активність спаде", - підкреслив науковець.
Чи є в водоймах України справжні піраньї
"Не знаю, хто придумав називати сонячного окуня "піранью" - це абсолютно неправильно та тільки лякає людей. Адже піранья може бути дуже небезпечною, зокрема, якщо у воду потрапляє кров…", - зазначив фахівець.
Деякі любителі екзотики тримають піраній у домашніх акваріумах, а потім з якихось причин випускають у водойми, наприклад, у річки. Там, за словами дослідника, піраньї можуть розмножуватися, але людям вони не загрожують, бо волають від них тікати, а не нападати.
"Так, якщо людина з раною, що кровоточить, зайде у водойму, де багато піраній, її можуть покусати... Але для наших кліматичних умов це не властиве", - підкреслив Квач.
Так чи інакше, українську зиму ці риби не переживуть - гинуть ще восени, з настанням холодів, додав він.
Хто водиться в Українському морі
Як писав УНІАН, на узбережжі Чорного моря, на території Національного природного парку "Тузлівські лимани", що на Одещині, знайшли понад два десятки блакитних крабів, які є інвазійним видом. Ці істоти потрапили до України, вочевидь, з Америки. Насправді викидає блакитних "прибульців", значно більше, оскільки ними і вдень і вночі харчуються хижі тварини - дослідники просто не завжди встигають побачити цих крабів. Небезпека в тому, що синій краб - активний хижак і сильний конкурент, яки загрожує місцевим видам молюсків, дрібних ракоподібних та молоді риб. Тобто, порушує баланс прибережних екосистем, особливо в умовах зміни клімату, до яких швидко адаптується.
