Продовження нафтопроводу Одеса-Броди до Гданська ставить під питання перспективи можливої «розморозки» проекту Бургас-Александруполіс, за яким планувалося поставляти російську нафту.
Про це в інтерв'ю корпоративному журналу «Трубопровідний транспорт нафти»(№10) сказав заступник віце-президента «Транснафти» Ігор Кацал.
«Тепер, із введенням в лад БТС-2 (Балтійська трубопровідна система-2), нам ніщо не загрожує. Використання нафтопроводу Одеса-Броди-Плоцьк-Гданськ просто замістить обсяги російської нафти, що вибувають, – не більше. Інша річ, що це ставить під питання перспективи можливої «розморозки» проекту Бургас-Александруполіс», - сказав І.Кацал.
При цьому він наголосив, що перспективи відновлення транзиту російської нафти на ділянці Броди-Одеса немає. Побудовано БТС-2, і ті обсяги, які раніше йшли через Україну, тепер поставляються через Усть-Лугу, додав він.
«Чи є ймовірність використання маршруту Одеса-Броди-Будковце? Так, і останнім часом вона зросла. Зумовлене це скороченням обсягів поставок російської нафти до Чехії. Очевидно, що це ніяк не пов'язане з «Транснафтою», це питання постачальників і споживачів, проте факт залишається фактом», - сказав він.
І.Кацал відзначив, що Україна, якій треба вирішувати проблему втрати вантажообігу на маршруті Одеса-Броди, вже веде переговори зі словацькою компанією «Транспетрол», обговорюючи варіанти транспортування легкої азербайджанської нафти через Словаччину до Чехії. За його словами, раніше словаки не були в цьому зацікавлені, але тепер, втративши обсяг 2-3 млн тонн транзитної нафти, вони отримали зрозумілу мотивацію.
І.Кацал повідомив, що від Бродів до Будковце йдуть дві труби. Одна вже заповнена легкою азербайджанською нафтою, і особливих технічних проблем для початку поставок немає. Інше питання – ресурси, зауважив він.
«В Азербайджані видобуток падає. Вільної нафти для цього маршруту немає, адже їм треба ще завантажувати Баку-Джейхан. Але ж є ще казахстанська нафта, зокрема, нафта Каспійського трубопровідного консорціуму. За яким маршрутом вона піде, враховуючи «замороження» проекту Бургас-Александруполіс і завантаженість турецьких проток?» - сказав він.
Експерт наголосив, що не можна не брати до уваги й те, що Україна не відмовилася від проекту «Сарматія», будівництва маршруту Одеса-Броди-Плоцьк-Гданьск. У його реалізації віднедавна зацікавлена й Польща. Адже тепер, коли чимало постачальників вибирають маршрут на Усть-Лугу, у напрямку Адамової Застави «Транснафта» качає на 1 млн тонн на місяць менше, ніж раніше. А це приблизно в рівних частках зачіпає не тільки польський, але й німецький ринок, відзначив він.
Як повідомляв УНІАН, нафтопровід потужністю 35 мільйонів тонн на рік з можливим розширенням до 50 мільйонів тонн планувалося прокласти з порту Бургас на Чорному морі до порту Александруполіс на Егейському морі. Бургас-Александруполіс, як його конкурент нафтопровід Самсун-Джейхан, призначений для транспортування нафти сушею в обхід переобтяжених чорноморських проток Босфор і Дарданелли.
Росія, Болгарія і Греція підписали міжурядову угоду про будівництво майже 300-кілометрового нафтопроводу в 2007 році. Для реалізації проекту сторони 6 лютого 2008 року зареєстрували компанію Trans-Balkan Pipeline B.V. Росії у ній належить 51%, Болгарія і Греція порівну ділять 49%. Учасниками проекту з російського боку є «Транснафта», «Роснафта» і «Газпром нафта».
Керівництво Болгарії в грудні заявило про намір припинити дію міжурядової угоди за проектом будівництва трансбалканського нафтопроводу, повважавши його економічно невигідним. 11 березня Болгарія розрахувалася за всіма зобов'язаннями за проектом будівництва нафтопроводу Бургас-Александруполіс і має право офіційно вийти з проекту.
Ідея проекту будівництва Євроазіатського нафтотранспортного коридору Одеса-Броди-Плоцьк-Гданськ виникла у середині 90-х років. Вона передбачала будівництво нового транспортного коридору нафти, який дав би можливість поставляти каспійську нафту в країни Західної і Центральної Європи.
