У неділю "Велика сімка" поставила перед собою нові великі колективні цілі в області розвитку сонячної енергетики і морських вітряних електростанцій. Країни G7 погодилися прискорити розвиток відновлюваних джерел енергії та перейти до швидшої відмови від викопного палива.
При цьому, міністри країн "Групи семи" не стали затверджувати крайній термін відмови від вугілля до 2030 року, на якому наполягали Канада та інші країни-члени G7, і зберегли можливість для подальших інвестицій в газ, заявивши, що цей сектор може допомогти вирішити потенційну нестачу енергії. Про це пише Reuters.
"У розпал безпрецедентної енергетичної кризи важливо одночасно вжити заходів по боротьбі зі зміною клімату і забезпечити енергетичну безпеку. Визнаючи, що існують різні шляхи досягнення нульового рівня викидів вуглецю, ми погодилися з важливістю досягнення спільної мети до 2050 року", - заявив на прес-конференції міністр промисловості Японії Ясутоші Нісімура.
"Спочатку люди думали, що дії по боротьбі зі зміною клімату і дії щодо забезпечення енергетичної безпеки потенційно суперечать один одному. Але дискусії, які в нас були і які відображені в комюніке, зводяться до того, що вони насправді працюють разом", - сказав міністр природних ресурсів Канади Джонатан Вілкінсон.
У своєму Комюніке міністри G7 зобов'язалися до 2030 року колективно збільшити потужність морської вітрогенерації на 150 гігават, а потужність сонячної - більш ніж на 1 терават.
Учасники зустрічі домовилися прискорити "поетапну відмову від викопного палива" - спалювання викопного палива без використання технологій для уловлювання викидів CO2, що утворюються в результаті - для досягнення чистого нуля в енергетичних системах не пізніше 2050 року.
Що стосується вугілля, країни домовилися приділити першочергову увагу "конкретним і своєчасним крокам" щодо прискорення поетапної відмови від "внутрішнього безперервного вироблення електроенергії на вугіллі" в рамках торішнього зобов'язання по досягненню принаймні "переважно" декарбонізації енергетичного сектора до 2035 року.
Канада ясно заявила, що до 2030 року слід поступово відмовитися від використання вугільних електростанцій, і вона, разом із Великою Британією і деякими іншими членами G7, зобов'язалися виконати це завдання, повідомив Reuters канадський міністр Вілкінсон.
"Інші все ще намагаються зрозуміти, як вони можуть реалізувати такий план у відповідні терміни. Ми намагаємося знайти способи (для) тих, хто більше залежить від вугілля, ніж інші, знайти технічні шляхи, як це зробити", - сказав Вілкінсон.
Відмова від викопних джерел енергії
Як повідомляв УНІАН, міністри країн G7 завершили дводенні зустрічі з клімату, енергетики та екологічної політики в японському місті Саппоро в неділю, 16 квітня. Відновлювані джерела палива та енергетична безпека набули нової актуальності після вторгнення Росії в Україну.
Напередодні в суботу, 15 квітня, міністр енергетики Франції Аньєс Паньє-Рунаше заявила, що країни "Великої сімки" погодилися прискорити поетапну відмову від викопного палива, але не змогли домовитися про терміни відмови від вугілля. За її словами, G-7 також закликає прискорити впровадження відновлюваних джерел енергії.
У попередніх проектах Комюніке для міністерської зустрічі Японія закликала підтримати інвестиції в розвідку та видобуток СПГ і природного газу. Паньє-Рунаше заявила, що був досягнутий компроміс, який "побічно означає, що ми не можемо інвестувати в розвідку нових газових потужностей".
Як писало видання Bloomberg, "Велика сімка" очолила глобальну місію по декарбонізації, і підсумкове комюніке, яке готувалося в Саппоро, має послати важливий політичний сигнал, який задасть тон обговоренням в області енергетики і клімату до кінця року. Однак нездатність G7 домовитися про терміни відмови від вугілля може послабити рішучість країн напередодні важливого кліматичного саміту ООН COP 28, який пройде в Дубаї в кінці цього року.
Зустріч міністрів енергетики в Саппоро передує щорічному саміту світових лідерів G7, який прем'єр-міністр Японії Фуміо Кісіда проведе в Хіросімі 19-21 травня. А в неділю, 16 квітня, в японському місті Каруїдзава стартує зустріч міністрів закордонних справ країн G7. Центральне місце в порядку денному голів МЗС повинні зайняти питання безпеки в Європі та Індо-Тихоокеанському регіоні.
