этот материал доступен на русском

Експерти назвали головні труднощі боротьби із тіньовою зайнятістю

00:27, 27 січня 2020
Фінанси
1723 0
Ілюстрація / REUTERS

Проблема тіньової зайнятості для України залишається однією з найбільш злободенних. За оцінками Державної служби України з питань праці, на кінець 2019 роки без офіційного працевлаштування в країні працювало кілька мільйонів громадян. Однак у Мінекономіки кажуть, що в країні знижується рівень безробіття і неформальної зайнятості.

Читайте такожБільше грошей - сильнішим: Міносвіти затвердило показники фінансування університетів

Про це йдеться в матеріалі сайту "Сьогодні".

Ольга Піщуліна, провідний експерт соціальних і гендерних програм Центру Разумкова зазначає, що такий високий рівень неформальної зайнятості – не результат тимчасової соціально-економічної кризи, а свідчення масштабного інституційного провалу.

"У нас значні регіональні відмінності в рівні тіньової економіки. Від 10% у Києві та Київській області до 49% у Чернівцях і Рівному. Рівень неформальної зайнятості залежить від галузевої структури виробництва. Мінімальна неформальна зайнятість в експортно-сировинних регіонах, а максимальна – у тих регіонах, які є промисловими", – каже Піщуліна на конференції, присвяченій результатам дослідження.

Водночас, за словами експертів, тіньова зайнятість несе в собі як ризики, так і деякі переваги.

"З одного боку, тіньова економіка – це величезний корупційний складник, а з іншого – певний компенсатор фінансових і економічних шоків, особливо для малого та середнього бізнесу", – пояснює Юрій Харазишвілі, головний науковий співробітник Інституту економіки промисловості.

Павло Розенко, український експерт з питань соціальної політики, колишній віце-прем'єр-міністр України, своєю чергою, зазначив, що тіньова економіка в Україні в різний час розвивалася через різні причини. Наприклад, у 90-ті у людей просто не було вибору, бо масово закривалися державні підприємства.

"Далі ситуація в країні дещо покращилася, і роботодавець почав давати альтернативу у вигляді формальної зайнятості. Тоді неформальна зайнятість перейшла в категорію більш вигідної. І до нашого часу це більш вигідно: неформальний сектор економіки дає більш високу заробітну плату, ніж формальний", – констатує Розенко.

Найчастіше, крім цього, основними причинами тіньової зайнятості називають високий адміністративний та податковий тиск. Тому, щоб провести детінізацію трудових відносин, в уряді можуть вдаватися до підвищення зарплат і зниження податків. За словами Ольги Піщуліної, складно сказати, наскільки це ефективно. Незважаючи на те, що підвищення зарплати нібито має знизити рівень тіньової зайнятості, подеколи це призводить до зворотних наслідків.

"Підвищення мінімальної заробітної плати в державному секторі не впливає на тінізацію через те, що в державному секторі всі зарплати "білі". У приватному бізнесі реакція на підвищення мінімальної заробітної плати може бути інша", – коментує ситуацію Піщуліна.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter