Чому МВФ гальмує співпрацю з Україною

Андрій Новак
15:40, 28 лютого 2017
Фінанси
4904 0
Думка

Міжнародний валютний фонд (як організацію, яка дає кредит), за великим рахунком, цікавить тільки одне — платоспроможність Державного бюджету України, оскільки гроші МВФ запозичуються і згодом повертаються з Держбюджету. Тому Фонду потрібно розуміти платоспроможність країни.

Коли спеціалісти МВФ проаналізували бюджет України, прийнятий на 2017 рік, у них виникло чимало питань щодо того, як українська влада планує досягати платоспроможності, якщо, крім закладеного в бюджеті дефіциту розміром 77 мільярдів гривень, є ще більший прихований дефіцит, який стане явним у процесі поточного фінансового року. Так, за офіційними даними Державного казначейства України, за підсумками 2016 року до держбюджету надійшло 616 мільярдів гривень доходів, водночас, у бюджеті 2017 року уряд передбачив витрати розміром майже 800 мільярдів гривень.

Коли спеціалісти МВФ проаналізували бюджет України, прийнятий на 2017 рік, у них виникло чимало питань

Тобто існує реальний величезний розрив — майже 180 мільярдів гривень — між реальними доходами за минулий рік і запланованими витратами на цей рік. Звісно, МВФ турбує такий розрив, тому що це означає, що, крім запланованих 77 мільярдів гривень дефіциту, є величезний прихований дефіцит, з яким матиме справу українська влада протягом поточного фінансового року.

Цілком очевидно, що Фонду потрібні відповіді від української влади, як вона збирається покривати не лише плановий, але й прихований дефіцит. Саме тому він «підказує» - у вигляді своїх вимог українській владі - що варто робити, аби покрити явний і прихований дефіцит: наприклад, потрібно або звертатися до «великої приватизації» та, нарешті, провести її в 2017 році, або щось робити із найкрупнішими статтями витратної частини, які покриваються з Держбюджету (дефіцит Пенсійного фонду, дефіцит НАК «Нафтогазу України», витрати на крупні державні монополії та держпідприємства).

Отже, МВФ зараз стримує тільки сумнівна платоспроможність Держбюджету України. По суті, єдине, що тепер вимагається від української влади, — показати «дорожню карту» того, як вона збирається досягти платоспроможності бюджету.

Сьогодні для України сума наступного траншу — 1 мільярд доларів – не є критичною. Він нам не зробить ні тепло, ні холодно, адже піде на два напрямки: поповнення золотовалютних резервів НБУ та вирішення найгостріших бюджетних проблем для уряду.

Фонду потрібні відповіді від української влади, як вона збирається покривати не лише плановий, але й прихований дефіцит

Більш важливим є сам факт продовження співпраці з МВФ, тому що на Фонд орієнтуються інші наші кредитори та інвестори. Адже Україна є державою, на території якої відбуваються військові дії, а для фінансового світу така країна є державою з підвищеними ризиками. І якщо з такою державою відмовляється працювати остання фінансова інстанція — МВФ, то з нею не працюватиме практично ніхто.

Андрій Новак, кандидат економічних наук, голова Комітету економістів України

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter