Транш МВФ "обламає" пенсійна реформа? Або парламентські вибори?

19:09, 28 квітня 2011
Фінанси
2 0

Пенсійну реформу будуть доопрацьовувати, а це зміщує терміни її реалізації. У зв`язку з цим МВФ відкладає виділення чергового траншу, який в принципі може зірватися. Влада повинна заявити про свої плани відкрито, вважають експерти...

Реалізація пенсійної реформи, законодавство щодо якої Україна зобов`язалася перед МВФ прийняти до кінця березня ц.р., переноситься на пізніший термін. І не через недопрацювання уряду в цій сфері. Всьому виною внутрішня ситуація, особливо з урахуванням прийдешніх виборів. Просто в пам`яті влади живі спогади про масові протести проти Податкового кодексу, підвищення тарифів, харківських угод та інших «благ», які обіцяють нам зверху в обмін на позики міжнародних спонсорів і порожні обіцянки сусідів. Зубожілий народ, згідно з практикою тисячоліть, може врешті-решт стати непокірним. От і намагається влада хоча б у пенсійному питанні продемонструвати електорату свою демократичність. Яскравий приклад тому - ідея прем`єр-міністра Миколи Азарова. У нього «з`явилася думка» про поетапне проведення пенсійної реформи та продовження терміну підвищення пенсійного віку до 15 років, а також про добровільний вибір віку виходу на пенсію.

«Хочеш виходити з 57 - будь ласка, працюй і в 57 років отримаєш відповідні стимули. Не хочеш - будь ласка, держава тебе змушувати не буде, йди на пенсію в 55 і отримуй свою солідарну пенсію, і будь здоров», - зазначив прем`єр-міністр. При цьому він підкреслив, що підвищувати вік виходу на пенсію доведеться в будь-якому випадку - «рано чи пізно нам доведеться на це йти».

Ніби у відповідь на заяву прем`єра пішов вердикт від МВФ - Фонд виділить черговий транш кредиту тільки після виконання українською владою своїх зобов`язань. Голова представництва МВФ в Україні Макс Альєр вкотре озвучив чотири вимоги Фонду. Першою і основною є проведення пенсійної реформи відповідно до положень, прописаних в меморандумах ще в липні та грудні. За його словами, українська сторона попросила додаткового терміну для проведення консультацій з даного питання. Друге - коректування тарифів на газ і теплопостачання. Третя вимога пов`язана з попередньою і зумовлена тим, що Фонд погодився на менш значне підвищення тарифів, при цьому необхідний пошук додаткових фінансових ресурсів. Четверте - скасування обов`язкового викупу рекапіталізаційних облігацій, який на думку МВФ, знижує незалежність НБУ. «Ми будемо подавати нашій Раді директорів на перегляд програму з Україною після того, як Україна виконає ці чотири вимоги», - підкреслив М.Альєр.

Але замість запевнень «буде зроблено» український уряд наполягає на своєму. Віце-прем`єр-міністр - міністр соціальної політики Сергій Тігіпко прокоментував ситуацію таким чином: «Зараз ми опрацьовуємо, прораховуємо ці зміни (пропозиції М.Азарова). Я б не хотів завчасно говорити (про конкретні кроки), тому що у нас поки що не закінчені всі ці розрахунки». Він не виключив, що вже наступного - першого травневого - тижня пенсійна реформа буде презентована в новому форматі.

Щодо дострокового виходу на пенсію С.Тігіпко зазначив, що такий варіант розглядається, але після збільшення пенсійного віку.

Не забув віце-прем`єр і про інтригуючі недомовки. За його словами, уряд передбачає ще ряд змін, які не були заявлені публічно. При цьому він підкреслив, що під час підготовки пенсійної реформи буде враховуватися думка міжнародних фінансових організацій, насамперед Світового банку. «Я провів відповідні консультації під час поїздки до Вашингтона з представниками Світового банку, МВФ. Але головні тут все-таки фахівці Світового банку - він є основною організацією, яка акумулює весь досвід пенсійних реформ», - сказав С.Тігіпко.

Схоже, українська влада і МВФ вступають у тривалу дискусію. Першій потрібно втримати у своїх тенетах електорат напередодні парламентських виборів 2012 року, а другому - не втратити обличчя світового дефолторятівника, а на ділі розкрійника економічних систем. Для України, як нас довго запевняли різного забарвлення верхи, допомога ззовні необхідна як повітря. Але проскакували думки, що і без мільярдних кредитів ми не пропадемо. Хоча, на сьогоднішній день держборг України оновив історичний максимум - 56,4 млрд. дол. Як заявляв президент Віктор Янукович, тільки цього року нам доведеться сплатити за зовнішніми позиками 80 млрд. грн. (бюджет України - 267 млрд. грн.).

До речі, М.Азаров називає дещо іншу цифру. За його словами, «минулого року 50 млрд. грн. боргів віддали. Цього року 90 млрд. будемо віддавати, наступного - 53 млрд. ».

Може, 10 млрд. грн. і незначна для керівництва країни сума, але все ж владі варто було б у бухгалтерських розрахунках бути більш солідарною...

Між тим, прем`єр вважає, що Україна поступово вийде на нормальний рівень виплати держборгу, який, за його оцінкою, до 2008 року становив 10-11 млрд. грн. на рік. «Це, за нашими мірками, зараз копійки», - підкреслює М.Азаров.

До боргових зобов`язань можна додати звітність Держкомстату. За його даними, на 1 березня заборгованість з виплати заробітної плати сягнула майже 1,5 млрд. грн. (і це лише офіційна статистика), плюс неоплачувані відпустки у медиків і педагогів, урізання зарплат на виробництвах і т.д. Якщо подальшої «співпраці» з МВФ не буде, що робитиме влада? Ймовірно, вирішуватиме проблему власними силами, точніше, ресурсами. А щоб вижити потрібно буде скорочувати соціальні статті бюджету, збільшувати фіскальний тиск (куди ще?) та вживати інші непопулярні заходи. Але, знову ж таки, як на таке «затягування поясів» відреагує народ, він і так на останньому видиху. Тобто, з якого боку не глянь - все погано...

Ряд опитаних фінансистів сходяться на думці - якщо Україна гальмує реалізацію домовленостей з МВФ, що може призвести до зриву виділення чергового траншу, значить, вона розраховує на власні сили. Тоді про це треба заявити на повний голос і представити світові свою програму виходу із фінансової ситуації, що буде вельми гідно виглядати, і не дратувати Фонд принципом «страуса». А позиція Фонду в цьому питанні прямо відіб`ється на інвесторах. Адже дії МВФ є для них індикатором.

Аналізуючи наслідки гіпотетичного виходу України з програми співпраці з МВФ, екс-керівник Мінфіну Ігор Уманський зазначив, що поточні ризики глобальної економіки, зумовлені, зокрема, проблемами Греції, Португалії, Іспанії, Ірландії, США, й так не сприяють залученню Україною зовнішнього фінансування, а у випадку припинення співпраці з МВФ можливості отримання іноземних позик для Києва ще погіршаться. На думку І.Уманського, відмова від співробітництва з Фондом без висунення урядом альтернативної програми реформ виглядає «щонайменше дивно».

На думку ж екс-заступника міністра фінансів Олександра Савченка, головним негативним наслідком припинення співпраці з МВФ буде гальмування економічних реформ (пенсійної, ЖКГ та ін.). Експерт прогнозує, що нові виклики можуть також з`явитися через потребу нарощування держборгу для отримання коштів, які б допомогли «розігріти» економіку і посприяти її виходу з кризи.

Як приклад вдалої моделі співпраці з МВФ, яким могла б скористатися і Україна, голова правління «ОТП Банку» Дмитро Зінков навів досвід Угорщини. За його словами, офіційний Будапешт із другого півріччя 2008 року мав домовленості з Фондом про отримання позики. Хоча Угорщина в кінцевому підсумку виділеною кредитною лінією не скористалася і в 2010 році відмовилася від програми співробітництва з Фондом, існування гарантії підтримки МВФ ефективно сприяло виходу цієї країни з кризи.

Як зазначив представник BNP Paribas, член наглядової ради «Укрсиббанку» Домінік Меню, на сьогодні Україна є одним з найбільших позичальників МВФ (13% усіх виданих позик), а тому від взаємодії з ним офіційному Києву все одно не обійтися. Банкір зазначив, що співпраця з МВФ потрібна Україні з точки зору підвищення привабливості в очах іноземних інвесторів, без яких диверсифікувати експорт і зміцнити економіку буде проблематично.

Але є й інші думки. Як зазначає народний депутат, екс-міністр економіки Сергій Терьохін, «МВФ - акціонерне товариство кредиторів, яке позичило Україні гроші акціонерів. Аби отримати ці гроші назад, необхідно, щоб позичальник мав достатню ліквідність для повернення. Для цього треба застосувати кілька прийомів: тримати в певних рамках дефіцит бюджету, зростання державного боргу та дефіцит пенсійного фонду». При цьому, за його словами, МВФ відповідно до статуту не відповідає за якісні зміни економік країн. «Це не його функція. Це функція Світового банку та ЄБРР», - сказав він.

Народний депутат також зазначив, що отримання чергового траншу МВФ буде сприяти стабільності фінансових інститутів країни, але ніяк не розвитку економіки. «Якщо уряд хоче отримати транш – він не вірить у власні сили», - підкреслив С.Терьохін.

У свою чергу заступник голови Федерації профспілок України Сергій Кондрюк вважає, що МВФ, висуваючи умови щодо реформування пенсійної системи України, грубо виходить за рамки своїх фінансових повноважень. «Вказування будь-яких соціальних питань незалежній державі є вкрай неприйнятним», - вважає він. Між тим, на його думку, прийняття пенсійної реформи в найближчій перспективі не передбачається.

Екс-глава Державного комітету України з питань розвитку підприємництва Олександра Кужель переконана, що заяви деяких політиків про те, що Україна може обійтися без кредитів МВФ, є політичним авантюризмом. «Знаючи сьогодні про проблеми на величезній кількості державних підприємств, є проблема і з бюджетом, я вважаю, що це блеф», - сказала вона. При цьому О.Кужель додала, що для МВФ важлива не сама пенсійна реформа. «Зробіть кроки, які скоротять дефіцит бюджету, затягніть пояси людям, зріжте свої програми, поїздки, утримання і ремонт державних дач та інше. Перестаньте робити непрозорі державні закупівлі. Покажіть, що ви не країна-банкрут. Не треба шукати ворога в МВФ», - вважає вона.

На думку секретаря парламентського комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, народного депутата від Партії регіонів Олексія Журавка, для вирішення проблеми дефіциту бюджету пенсійного фонду необхідна детінізація української економіки. «Щоб люди вийшли з тіні, потрібно знизити податки і дати людям можливість розвиватися», - зазначив він.

Таким чином, у влади є вихід - скоротити витарти на себе коханих, зайнятися дієвими реформами, а не товкти воду в ступі, змінюючи назви установ та організовуючи нові крісла для, нібито, скорочених чиновників, дати можливість працювати на ринку всім, а не тільки своїм, податкові навантаження підвищувати тільки для тих, хто їх може оплачувати, а народу дати можливість жити, причому в повному сенсі цього слова...

Або прямо зізнатися і собі, і народу, і тому ж МВФ, що не потрібні нам на сьогодні гроші Фонду, бо найбільш критичний час ми пережили наприкінці минулого року, з успіхом "освоївши" вливання, які надійшли на той момент. А зараз у пріоритеті - не стільки транші МВФ, скільки рейтинг напередодні вже дуже близьких парламентських виборів. Вони хоч і заплановані на 2012 рік, але вже сьогодні потрібно дбати про думки електорату і не дражнити його непосильними тарифами або непопулярними (які не приносять результату протягом найближчого року) реформами. Є сенс замислитися - що пріоритетніше. Особливо враховуючи, що в Україні рейтинг "партії влади", як правило, різко падає, причому незалежно від її "кольору".

Олена Бистрицька (УНІАН)

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter