Учені підрахували, що у Світовому океані зараз плавають близько 170 трильйонів шматочків пластику. Навіть якби людство зараз повністю припинило використовувати пластик, знадобилося б понад століття, щоб ті відходи, що вже накопичилися, зникнули або опустилися на дно, вважають дослідники. Про це пише Independent.
Зазначається, що пластик надзвичайно шкідливий як для людського, так і для тваринного організмів: його мікро- та наночастинки виявляють в артеріях, мозку і статевих органах. Хоча лікарі ще досліджують наслідки його дії, та вже відомо, що він впливає на появу діабету, серцевих хвороб, порушення роботи кишківника.
Науковці з Університету королеви Марії в Лондоні у новій доповіді, оприлюдненій 23 жовтня у виданні The Royal Society, дійшли висновку, що проблема не зникне найближчим часом.
"Люди часто думають, що пластик в океані просто тоне або зникає. Але наша модель показує, що більшість великих плавучих шматків пластику повільно розкладаються на поверхні, поступово дроблячись на дрібніші частинки протягом десятиліть", - пояснила дослідниця університету докторка Нань Ву.
За її словами, ці крихітні фрагменти можуть з часом "подорожувати" разом з органічними рештками до дна океану, але цей процес займає багато часу. Навіть через 100 років близько 10% початкового пластику все ще залишатиметься на поверхні.
Дослідники кажуть, що пластик, який зрештою осідає на дні, а це близько 94% усього пластику, може зберігатися там століттями.
"Він може існувати практично вічно, якщо не з’явиться щось, що зможе його розкладати в дуже холодному середовищі океану", - зазначила старша науковиця організації Oceana Кім Ворнер.
Хоча пластик на поверхні руйнується під дією сонця та хвиль, той, що осідає на дно, розкладається набагато повільніше. Деякі його види містять хімічні добавки, які роблять пластик стійким до впливу природних чинників, повідомило Національне управління океанічних і атмосферних досліджень США.
Дослідники попередили, що накопичення пластику може порушити природну циркуляцію океанів, тобто рух глибинних і поверхневих течій, які переносять тепло і поживні речовини по всій планеті. Утім, як зазначається, потрібні подальші дослідження, щоб зрозуміти, як саме це може проявитися.
Пластикове забруднення поширюється не лише в океані - воно є в річках, струмках, озерах і навіть у повітрі, яким ми дихаємо. Щоб зменшити шкоду, науковці пропонують стратегії скорочення виробництва пластику та кращого контролю за його походженням.
Професорка Кейт Спенсер, яка також брала участь у дослідженні, наголосила, що результати підтверджують тривалість проблеми, створеної людством:
"Це дослідження показало, що забруднення мікропластиком - це проблема багатьох поколінь. Навіть якщо ми припинимо виробництво пластику завтра, нашим онукам усе одно доведеться очищати океани від наслідків нашої діяльності".
Раніше УНІАН писав, що вчені навчили бактерії розщеплювати пластик. Дослідники з Університету Райса генно модифікували один вид бактерій, посиливши їх амінокислотою 3,4-дигідроксифенілаланін. Ці вдосконалені бактерії здатні прилипати до поверхонь ПЕТ, подібно до того, як мідії розташовуються на камінні.
Після прилипання до ПЕТ-пластику в дію вступає друга ключова інновація бактерій - спеціально розроблений фермент під назвою поліетилентерефталатгідролаза. Цей фермент здатний розщеплювати довгі молекулярні ланцюги ПЕТ-пластику на менші, більш керовані фрагменти.
