Держрегулювання цін на продукти харчування може завдати серйозного удару по бізнесу.
Про це, як йдеться в матеріалі УНІАН, заявив керівник Центру досліджень продовольства і землекористування Київської школи економіки Олег Нів'євський
На думку експерта, якщо в короткостроковій перспективі держрегулювання цін на ряд продуктів харчування може призвести до зникнення соціальних товарів з магазинів і істотного зниження їх якості, то надалі це обернеться більш серйозними наслідками для вітчизняної економіки.
"По-перше, зменшення інвестицій у виробництво зазначеного переліку продукції. В Україні вже було схоже регулювання на хлібобулочні вироби до 2015 року, і основним наслідком стала стагнація в розвитку і брак інвестицій. Як результат, виробництво не буде рости або навіть буде падати разом з якістю. По-друге, може відбутися зростання корупційних ризиків, оскільки таке регулювання, особливо його адміністрування, дає додаткову можливість державним органам прийти в бізнес з перевірками", - зазначив він.
Держрегулювання цін:
- Кабмін наприкінці 2021 року заборонив встановлювати торгову націнку більше ніж 10% на хліб житньо-пшеничний і батон.
- 12 січня 2022 року Кабмін ввів щоденний моніторинг цін для 30 продовольчих і непродовольчих товарів, в тому числі й на цибулю ріпчасту, буряк, моркву, картоплю, капусту білокачанну.
- Також 12 січня 2022 року Кабмін ввів державне регулювання цін на ряд продуктів.
- Торгову націнку понад 10% заборонили встановлювати на крупу гречану, цукор-пісок, борошно пшеничне вищого ґатунку, макаронні вироби вітчизняного виробництва (вермішель з борошна пшеничного вищого ґатунку), молоко пастеризоване жирністю 2,5% (у плівці), олію соняшникову, яйця курячі категорії С1, птицю (тушки курячі) та масло вершкове з жирністю 72,5%.
- 19 січня 2022 року Кабмін відклав питання включення пшеничного хліба до переліку товарів, що мають соціальне значення, і щодо яких встановлюється гранична націнка в 10%.
- Гранична націнка діятиме до кінця карантинних обмежень.
