Днями до мене звернувся за порадою давній приятель. Кілька років тому він купив квартиру в кредит. За кілька місяців після угоди банк був визнаний неплатоспроможним і перейшов під контроль Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Приятель вирішив, що повертати кредит не потрібно. Тепер він може лишитись без квартири, адже в процесі ліквідації банку кредит було продано компанії з управління активами, яка домоглася арешту майна боржника. Щоб позбутись боргу, доведеться шукати гроші. Продаж квартири не врятує, адже поки приятель зволікав з погашенням кредиту, борг перед банком виріс майже вдвічі за рахунок нарахованих відсотків та штрафних санкцій за прострочення платежів.
Мораль історії – кредити потрібно повертати. "Рішення про виведення банку з ринку не означає, що борги за наданими цим банком кредитами буде списано, - пояснює заступник директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів Ольга Білай. – Це не просто питання моралі - Фонд має розрахуватись з вкладниками і кредиторами банку".
Ресурси банку для надання кредитів – це гроші вкладників. Банк – як шлюз між вкладниками і позичальниками – бере гроші в одних і дає іншим. Коли банк стає неплатоспроможним, виплати його кредиторам здійснює Фонд гарантування вкладів. Для цих виплат використовуються не кошти з державного бюджету (такої статті витрат в держбюджеті "на виплати кредиторам" просто немає), а надходження від продажу та управління активами банку, близько 80% з яких – кредити. Домагатись погашення цих кредитів або здійснити їх продаж, щоб розрахуватись з кредиторами, - пряма вимога до Фонду, відповідно до законодавства.
Виключення є для позичальників, які через військову агресію лишились без квартир, придбаних в кредит. Прийнятий Верховною Радою на початку грудня проект закону (7441-1, очікує на підпис президента) передбачає можливість на період дії воєнного стану та 90 днів після призупинити сплату за кредитом та відсотками, якщо заставна квартира розташована на тимчасово окупованій території або в зоні бойових дій, знищена або пошкоджена.
Після війни позичальник, згідно із зазначеним законом, матиме змогу взагалі анулювати заборгованість, якщо мова про знищене єдине житло для сім’ї, і станом на 23 лютого 2022 року заборгованість за кредитом не була прострочена більш як на 7 днів. Механізм компенсації анульованих кредитів для банків – в процесі розробки. Наприклад, джерелом можуть стати націоналізовані кошти українських "дочок" російських банків.
Що робити тим, хто не втратив квартиру, проте не має достатніх доходів для погашення кредиту? "Рятівним колом може стати реструктуризація, - говорить Ольга Білай. – Ідея не нова - Фонд пропонує таку опцію з 2018 року, і ця пропозиція продовжує діяти під час воєнного стану".
Завдяки реструктуризації власники кредитів під заставу будинку або квартири можуть відтермінувати погашення кредиту, знизити відсоткову ставку і сплачувати кредит за більш комфортним графіком. Ставка відсотків – лише 0,01% річних, комісійна винагорода – символічна 1 грн. Очевидна перевага – черговість платежів. На відміну від стандартного кредиту в банку, кошти в першу чергу зараховуються на погашення поточних відсотків і комісій, потім – "тіла" кредиту, і лише в останню чергу – на погашення прострочених процентів та комісійних. Такий порядок дозволяє швидше вибратись з "кредитного зашморгу", скоротивши суму боргу і базу для нарахування відсотків.
На таких пільгових умовах позичальники мають можливість повністю погасити кредит протягом періоду ліквідації банку (3 роки), або залишок заборгованості Фонд гарантування буде продавати в останню чергу. Умови кредитного договору навіть після продажу для позичальника не змінюються, незалежно від того, хто є новим кредитором.
Ідея Фонду позичальникам сподобалась: з 2018 року можливістю реструктуризувати кредити в банках, які ліквідуються Фондом, скористались боржники за 838-ма кредитними угодами. І як свідчить динаміка, позичальники стали більш сумлінними. У попередню кризу, коли з ринку пішло близько сотні банків, рівень непрацюючих кредитів в банках сягав 95%. Тобто, більшість намагались ухилятись від виконання зобов’язань. Для розрахунків з кредиторами банків Фонд був змушений продавати кредити компаніям з управління активами, які часто працювали під гаслом "продай нирку і поверни кредит".
Ця криза навчила відповідальності – не брати на себе непідйомні зобов’язання та виконувати їх. Зараз більшість позичальників в банках, що ліквідуються Фондом, продовжують обслуговувати кредити або погоджуються на реструктуризацію. Поточний рівень такої реструктуризації в окремих банках сягає 70%.
"Кредитна дисципліна стала головним позитивним наслідком цієї кризи. Це заслуга не лише Фонду, а всієї банківської системи. Колишній тренд "борги віддають лише боягузи" змінився, і тепер бути сумлінним позичальником не соромно, а почесно", - зауважує Ольга Білай.
"Воєнний стан не зламав практику реструктуризації кредитів, - говорить інвестиційний банкір Сергій Фурса, - Якщо немає можливості обслуговувати борг – це оптимальний шлях"
