Фото slovoidilo.ua

Чиновники ДПС звітують про перевиконання плану надходжень до державної скарбниці в І кварталі 2021 року, але експертне середовище радить проаналізувати фактори цього “успіху”. Адже задля досягнення планових показників податкова служба України використовує режим тиску на бізнес. Такий висновок робить доцент Університету державної фіскальної служби України, кандидат юридичних наук Андрій Гмирін, аналізуючи нещодавній звіт Мінфіну. З думками експерта можна ознайомитися у його новому блозі на порталі Ліга.

Науковець пише, що в травні Міністерство фінансів України відзвітувало про перевиконання на 6,9% плану з надходжень до державного бюджету за підсумками І кварталу. Левову частку (84,51%) цих коштів склали податки – результат роботи Державної податкової служби. Ключовою статтею виконання плану доходів є Податок на прибуток, ПДФО та збільшення ринкової вартості - загалом 20,63% від загальної суми платежів.

Андрій Гмирін звертає увагу на назву статті („збільшення ринкової вартості”) та висуває гіпотезу, що держава планує підвищити обсяги таких надходжень, використовуючи механізм «трансферного ціноутворення». За його допомогою державні органи на власний розсуд можуть збільшувати об’єкт оподаткування, спираючись на його «ринкову вартість». Експерт радить підприємцям звернути особливу увагу на цю обставину й привести взаємовідносини з контрагентами до ринкових, як це бачить держава відповідно до статті 39 Податкового кодексу.

У звіті Мінфіну частка надходжень від податку на додану вартість з імпортних товарів склала 29,51%, а частка ПДВ з вітчизняних товарів (з урахуванням бюджетного відшкодування) — 14,26%.  «Ця ситуація добре ілюструє реальний стан зі сплатою ПДВ, коли податок на додану вартість із вітчизняних товарів після проходження всіх схем із мінімізації, скруток та сумнівного відшкодування виявився більш ніж удвічі меншим за ПДВ, що справляється на митниці», - зауважує експерт.

Андрій Гмирін пише, що на прикладі відшкодування ПДВ податкова служба начебто почала відходити від практики завищення показників сплати податків. Однак, це хибне враження. За його словами, у своїй роботі з наповнення бюджету ДПС традиційно використовує напрацьований роками метод фіскального тиску. Одним із проявів такого підходу є податкові перевірки, які поновилися у 2021 році.

До інших важелів тиску автор відносить надумані вимоги ДПС до бізнесу сплачувати податки авансом та ручне управління процесом реєстрації податкових накладних. Формально ця робота цілковито автоматизована, однак на практиці службовці ДПС під надуманими приводами на кшталт наявності якоїсь «податкової інформації» намагаються позбавити бізнес права на отримання податкового кредиту.

Науковець посилається на дані офіційної статистики. Зокрема, він пише, що станом на кінець І кварталу 2021 року бізнес виплатив:

  • податковий аванс - 23,6 млрд грн податку на прибуток (це на 6,37 млрд грн більше за минулорічні показники);
  • акзиц – 6,37 млрд грн (на  417,3 млн грн більше, ніж у минулому році);
  • ПДФО – 4,6 млрд грн (на 334,6 млн грн більше за минулорічні показники),
  • ПДВ – 3,66 млрд грн (на 659,7 млн грн більше минулорічних показників).

Андрій Гмирін називає це внутрішніми запозиченнями держави. Від звичайної позики їх відрізняє те, що в майбутньому вони призведуть до зменшення дохідної частини бюджету, а не до збільшення витратної. Але в підсумковому сальдо різниця відсутня. Викривлення реальних показників може спричинити розбалансування бюджету, а сама Україна дедалі втрачатиме довіру міжнародних інвесторів. Адже хто довірятиме державі, яка вдається до маніпуляцій з показниками свого фінансового стану?

«Хтось із читачів мого блогу дорікне: мовляв, критикуєш – пропонуй рішення! Що ж, залюбки це роблю кожного разу, коли є привід. Вже протягом 4 років я на науковому рівні вивчаю податкову систему України і спільно з колегами розробив детальну програму податкових трансформацій «Від нестабільності до гармонії». Однак, мушу визнати: державним мужам вона малоцікава. Замість діалогу з науковцями-практиками, з підприємцями урядовці вдаються до якихось реформаторських експромтів, косметичних заходів, які не мають нічого спільного зі справжніми реформами. Але ми продовжуємо стукати у двері високих кабінетів, бо живемо в одній країні, доля якої нам не байдужа», - підсумовує Андрій Гмирін.

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram