Поглиблення кризових явищ в українській металургії вимагає втручання держави. Таку думку в коментарі УНІАН висловив колишній заступник міністра промислової політики України, віце-президент Українського національного комітету Міжнародної торгової палати Сергій Грищенко.
За його словами, упродовж першого півріччя спостерігалися симптоми посилення світової кризи. "Доводиться визнати, що ситуація на зовнішніх ринках українських металургійних підприємств обвальна", - сказав експерт.
С.Грищенко звернув увагу на погіршення економічного стану вітчизняних метпідприємств. "Дані за перший квартал поточного року свідчать про те, що на 1 гривню товарної продукції українська металургія витратила 1 гривню 12 копійок, тобто 12 копійок прямих збитків. В цілому збитки по галузі склали за 1-й квартал цього року 5 млрд грн", - констатував експерт.
Зважаючи на негативну кон'юнктуру зовнішнього і внутрішнього ринків, С.Грищенко робить висновок про те, що українська металургія зіткнулася в поточному році з такими проблемами, які самостійно їй здолати не вдасться.
"За великим рахунком, з попереднього обвалу металургійних ринків, який стався у 2008 році, вітчизняний ГМК зміг вийти завдяки тим заходам, які робив тоді уряд країни. Було розуміння не просто проблем в економіці в цілому, а проблем у базовій галузі української економіки - гірничо-металургійному комплексі. Підписавши меморандум про взаєморозуміння, підприємства ГМК і Кабмін взяли взаємні зобов'язання - уряд ввів мораторій на підвищення цін на послуги природних монополій, зафіксував ціни на електроенергію, власники підприємств пообіцяли не скорочувати робочі місця і своєчасно виплачувати заробітну плату. Усе це тоді дозволило утримати ситуацію під контролем", - нагадав експерт і додав: "Не хотілося бути пророком, але відразу після припинення дії меморандуму я заявив, що найстрашніше не в тому, що було зупинено виконання положень цього документу у зв'язку з поступовим виходом ГМК з кризи, а в тому, що держава тепер може спробувати відігратися за усі ті втрати, які понесли держмонополії і пов'язані з ними приватні компанії. На жаль, я виявився правий - практично миттєво після припинення дії меморандуму почали рости ціни на залізничні вантажоперевезення, на електроенергію для промпідприємств".
С.Грищенко переконаний, що в нинішній ситуації державі слід почати виробляти комплекс заходів, які дозволили б поліпшити ситуацію в металургії. "На жаль, зараз держава усувається від рішення проблем металургів", - сказав експерт. На його думку, одним з прикладів такого самоусунення можна вважати ситуацію, яка склалася сьогодні у феросплавній підгалузі ГМК.
Керівний партнер інвестиційної компанії Capital Times Ерік Найман у коментарі УНІАН зазначив: "Між тим, що відбувається на світових металургійних ринках зараз, і тим, що відбувалося в середині 2008 року, існує велика різниця. Минулого разу криза сталася несподівано, і металурги були до неї не готові. У результаті на складах сформувався величезний об'єм готової металопродукції, що і призвело до обвального падіння цін. Зараз металурги прекрасно розуміють, наскільки складна ситуація у світовій економіці, і завчасно знизили обсяги виробництва".
У той же час експерт визнав, що українські металурги зараз працюють практично без прибутку і добре, якщо їм вдасться за підсумками року вийти хоч би на нульову рентабельність. "Проте, якщо в 2008 році стояло питання про виживання підприємств, то сьогодні йдеться про підвищення економічної ефективності, зниження виробничих витрат, тобто ситуація трохи м'якша", - додав він.
Падіння експорту металургійної продукції, на думку Е.Наймана, зіграє не останню роль в погіршенні зовнішньоторговельного балансу України за підсумками поточного року, коли об'єм імпорту в Україну значно перевищить український експорт. "Мінус по торгівлі товарами складе близько 12 млрд дол., при цьому плюс по торгівлі послугами складе близько 4-5 млрд дол. У результаті сукупний дефіцит зовнішньоторговельного балансу буде за підсумками року в районі 7-8 млрд дол"., - прогнозує експерт.
Як повідомляв УНІАН, 12 червня поточного року Українська асоціація виробників феросплавної продукції (УкрФА) надіслала лист в Міжвідомчу комісію з міжнародної торгівлі (МКМТ) з проханням відкрити спеціальне розслідування агресивного імпорту феросилікомарганцю в Україну.
Як сказано в листі УкрФА, зростання імпорту феросилікомарганцю в Україну в 2011 році, порівняно з 2010 роком, склав 144%. Як наслідок, національні виробники феросилікомарганцю були вимушені зменшити обсяги виробництва цього сплаву (у 2011 році в порівнянні з 2010 роком) на 11%, понизити завантаження виробничих потужностей на 13%. У 2011 році порівняно з 2010 роком частка національного виробника в споживанні феросилікомарганцю українськими метпідприємствами знизилася на 43%, рентабельність українських виробників феросилікомарганцю скоротилася на 49%,фінансовий результат діяльності українських феросплавних заводів, які виробляють феросилікомарганець, впав на 62%. Рівень зайнятості працівників українських виробників феросилікомарганцю зменшився на 13%. При цьому залишки готової продукції виросли на 70%.
У вартісному вираженні за підсумками 2011 року в Україну було імпортовано феросплавної продукції на 600 млн дол., що є істотною складовою збільшення дефіциту зовнішньоторговельного балансу країни. При цьому в УкрФА неодноразово зазначали, що українські виробники мають можливість забезпечити вітчизняні меткомбінати усією лінійкою необхідної їм феросплавної продукції за порівнянних з імпортними якісних і цінових параметрів.
