Підшкірні жирові відкладення, на відміну від вісцелярного жиру, розташованого навколо внутрішніх органів, роблять благотворний вплив на обмін речовин і знижують ризик розвитку цукрового діабету.
Про це говорять результати дослідження, виконаного співробітниками Медичної Школи Гарвардського університету.
Відомо, що вісцелярне ожиріння, обумовлене скупченнями жирової тканини навколо внутрішніх органів, пов`язане з високим ризиком розвитку діабету і інших небезпечних патологій. В той же час до останнього часу було неясно, чи обумовлена ця закономірність анатомічним положенням жирових відкладень, або специфічними властивостями жирової тканини.
В ході експерименту, звіт про який опубліковано в журналі Cell Metabolism, гарвардські дослідники поміняли місцями підшкірний і вісцелярний жир у лабораторних мишей. Результати експерименту свідчать про те, що підшкірний жир, на відміну від вісцелярного, може робити благотворний вплив на обмін речовин, і визначальну роль при цьому грає не розташування жирової тканини, а її специфічні властивості, відзначає провідний автор дослідження Рональд Кан.
Раніше проведені спостереження показують, що видалення підшкірного жиру – ліпосакція – не приводить до поліпшення стану пацієнтів з метаболічним синдромом. З іншого боку, деякі дані указують на те, що підвищений об`єм підшкірних жирових відкладень у пацієнтів з ожирінням статистичним пов`язаний із зниженим ризиком розвитку цукрового діабету, в порівнянні з хворими з абдомінальним ожирінням.
На думку Кана, захисна функція підшкірного жиру може бути пов`язана з підвищеним виробленням клітинами цього типу жирової тканини гормонів адипокінів. Не виключено, вважає дослідник, що в майбутньому цей благотворний ефект вдасться відтворити за допомогою ліків.
