На думку психологів, від звички спізнюватися позбавитися неможливо – її тільки можна змінити або замінити. Запізнення як зайва вага: повністю перебудувати свою конституцію неможливо, але, дотримуючись дієти і розумних правил харчування, неважко тримати себе у формі. Підійдіть до проблеми комплексно: справа не в запізненнях, а в правильній організації робочого часу. Спробуйте «перекодувати» негативну ситуацію в позитивну.
Використовуючи техніку сталкинга (перерозподіл пріоритетів), будь-яку звичку можна «обеззброїти», видаливши всього один з її елементів. У думках уявіть майбутню зустріч, прихід на роботу, побачення та ін. Нафантазуйте, що це дуже цінно і приємно, що за це вас похвалять. Якщо робота вигідна, а зустріч потрібна – простіше «закохувати самого себе» в обставини.
Позначте пріоритети. Спробуйте з`ясувати, що примушує вас спізнюватися. Іноді ми не встигаємо вчасно, тому що неправильно розраховуємо час, переоцінюємо власні можливості і ставимо перед собою дуже багато завдання. Якщо у вас завжди багато подій, не намагайтеся втиснути нові в перенапружений графік. З`ясуйте для себе, що ви не можете зробити все відразу і виберіть те, що найважливіше у даний момент.
Розрахуйте час. Постарайтеся, розраховуючи час на дорогу, вводити деякий часовий запас на непередбачені обставини. Якщо ви відводите дуже мало часу на виконання певних завдань, розбийте проблему на ряд етапів і прикиньте, скільки часу буде потрібно на подолання кожного з них. Найпростіше, що ви можете зробити, - перевести наручний годинник на п`ять-десять хвилин вперед. Психологічно ви випереджатимете події, житимете на п`ять хвилин раніше навколишнього світу.
Будьте реалістичніше. Домовляючись про зустріч в офісі, не призначайте, якщо можливо, фіксований час. Скажіть, що прийдете не рівно в 15.00, а в інтервалі від двох до трьох. Призначайте зустрічі в місцях, зручних для очікування, - в кафе, парках, у крайньому випадку, в метро - на тих станціях, де є лавки. Не примушуйте людину мерзнути на морозі. Це – неповага до друга або партнера.
Постарайтеся «загладити» провину. Якщо ви підлеглий, приготуйтеся до того, що спокутувати своє упущення доведеться копіткою працею, виконанням підвищених зобов`язань. Тільки в цьому випадку, можливо, начальство буде до вас прихильним. Якщо вас ще погано знають, вибачайтеся, а потім відразу хапайтеся за роботу.
Не забувайте про відчуття гумору (в межах розумного!). Врешті-решт, щоб постійно не займатись самобичуванням, з гумором ставтеся до того, що ви «любите затримуватися». Призначаючи зустріч, наперед вибачитеся. Скажіть, наприклад: «Прошу вас, обов`язково дочекайтеся мене. Боюся, я можу затриматися, оскільки поїду здалеку». Або пошліться на погану роботу транспорту, дорожні пробки на дорогах, снігопад, землетрус. Та хіба мало що може затримати ділову людину!
