Бабусі й дідусі ма­ють ве­ли­чез­ний вплив на ди­ти­ну, особ­ли­во як­що во­ни час­то під- міняють батьків у ролі вихователів.

І це, за­га­лом-то, чу­до­во, як­що пе­ре­бу­ван­ня у бабусі не стає для ди­ти­ни періодом вседозво- леності.

Тим більш не­без­печ­но, ко­ли ба­бу­ся і дідусь вго­лос за­суд­жу­ють батьків за будь-які дії у взаєминах з ди­ти­ною. Перш за все, це не є ко­рект­ним і суттєво підриває батьківський ав­то­ри­тет.

Відео дня

А підірвавши цей са­мий ав­то­ри­тет люблячі бабусі й дідусі на­но­сять дитині величезної шко­ди, ад­же добрі відносини батьків та ди­ти­ни ду­же важливі. Са­ме бать­ки бу­дуть ос­нов­ною підтримкою дитині про­тя­гом всьо­го її жит­тя і руй­ну­ва­ти впевненість ди­ти­ни в та­та або ма­ми не­при­пус­ти­мо.

Спілкування з більш стар­шим поколінням дає дитині ба­га­то ду­шев­но­го теп­ла.

У бабусі, як пра­ви­ло, на­ба­га­то більше вільного ча­су і во­на із за­до­во­лен­ням про­во­дить йо­го з ди­ти­ною, тим са­мим ком­пен­су­ю­чи не­ста­чу батьківської ува­ги. Між дітьми і стар­шим поколінням нерідко виникає якийсь містичний зв`язок, на­пов­не­ний радістю і лю­бов`ю.

Буває, прав­да, й інакше. Ба­бу­ся і дідусь ве­дуть ак­тив­ний спосіб жит­тя і ча­су на своїх онуків у них немає. Такі ситуації те­пер не рідкість. Од­нак впа­да­ти у відчай не вар­то.

Діти, виховані без ба­бусь і дідусів ви­рос­та­ють більш самостійними і роз­суд­ли­ви­ми. Во­ни рос­туть і сприй­ма­ють світ ва­ши­ми очи­ма - очи­ма лю­дей, які не так да­ле­ко пішли від на­ступ­но­го покоління. У них формується більш раціоналістичний по­гляд на речі, та й ви позбавлені три­вог і занепокоєння з при­во­ду "подвійного" ви­хо­ван­ня, при яко­му ваші уста­нов­ки, за­бо­ро­ни та за­охо­чен­ня піддаються аналізу і кри­ти­ки з бо­ку ба­бусь і дідусів.

Є ще один істотний мінус у ба­бу­си­но­му ви­хо­ван­ню.

Бабусі люб­лять своїх онуків не так, як ко­лись лю­би­ли дітей, а більш тре­пет­но і з більшою віддачею, іноді за­над­то опікуючи їх, за­го­до­ву­ю­чи пиріжками і ку­та­ю­чи у шар­фи. Такі тепличні умо­ви не йдуть на ко­ристь здо­ров`ю ди­ти­ни, до то­го ж ди­ти­на мо­же рос­ти за­над­то роз­пе­ще­ною і не самостійною.

Замінити батьків бабусі й дідусі не мо­жуть ще і з тієї при­чи­ни,то­му що ма­ють кар­ди­наль­но іншу точ­ку зо­ру на су­час­не жит­тя, чим мо­жуть вно­си­ти неясність в ди­тя­че мис­лен­ня.

Ідеальним варіантом є част­ко­ва участь у вихованні. Бать­ки не роз­с­лаб­ля­ють­ся зовсім і не пе­ре­кла­да­ють на плечі стар­шо­го покоління тур­бо­ту про свою ди­ти­ну, на­да­ю­чи самій дитині неоціненну по­слу­гу.

dytyna.info