Бабусі й дідусі мають величезний вплив на дитину, особливо якщо вони часто під- міняють батьків у ролі вихователів.
І це, загалом-то, чудово, якщо перебування у бабусі не стає для дитини періодом вседозво- леності.
Тим більш небезпечно, коли бабуся і дідусь вголос засуджують батьків за будь-які дії у взаєминах з дитиною. Перш за все, це не є коректним і суттєво підриває батьківський авторитет.
А підірвавши цей самий авторитет люблячі бабусі й дідусі наносять дитині величезної шкоди, адже добрі відносини батьків та дитини дуже важливі. Саме батьки будуть основною підтримкою дитині протягом всього її життя і руйнувати впевненість дитини в тата або мами неприпустимо.
Спілкування з більш старшим поколінням дає дитині багато душевного тепла.
У бабусі, як правило, набагато більше вільного часу і вона із задоволенням проводить його з дитиною, тим самим компенсуючи нестачу батьківської уваги. Між дітьми і старшим поколінням нерідко виникає якийсь містичний зв`язок, наповнений радістю і любов`ю.
Буває, правда, й інакше. Бабуся і дідусь ведуть активний спосіб життя і часу на своїх онуків у них немає. Такі ситуації тепер не рідкість. Однак впадати у відчай не варто.
Діти, виховані без бабусь і дідусів виростають більш самостійними і розсудливими. Вони ростуть і сприймають світ вашими очима - очима людей, які не так далеко пішли від наступного покоління. У них формується більш раціоналістичний погляд на речі, та й ви позбавлені тривог і занепокоєння з приводу "подвійного" виховання, при якому ваші установки, заборони та заохочення піддаються аналізу і критики з боку бабусь і дідусів.
Є ще один істотний мінус у бабусиному вихованню.
Бабусі люблять своїх онуків не так, як колись любили дітей, а більш трепетно і з більшою віддачею, іноді занадто опікуючи їх, загодовуючи пиріжками і кутаючи у шарфи. Такі тепличні умови не йдуть на користь здоров`ю дитини, до того ж дитина може рости занадто розпещеною і не самостійною.
Замінити батьків бабусі й дідусі не можуть ще і з тієї причини,тому що мають кардинально іншу точку зору на сучасне життя, чим можуть вносити неясність в дитяче мислення.
Ідеальним варіантом є часткова участь у вихованні. Батьки не розслабляються зовсім і не перекладають на плечі старшого покоління турботу про свою дитину, надаючи самій дитині неоціненну послугу.