Довгі роки вчені розмірковували над тим, як можна збільшити час перебування людини в космосі. Для виживання астронавтам необхідні кисень і вода, а їх доставка є дуже дорогою логістичною операцією.
Як пише Indian Defence Review, команда NASA з демонстрації карботермічного відновлення, відома як CaRD, успішно витягла кисень з імітованого місячного ґрунту за допомогою концентрованої сонячної енергії. Цей важливий крок був підтверджений комплексними випробуваннями прототипу.
Протягом багатьох років NASA розглядало ідею: замість того, щоб ввозити засоби життєзабезпечення з Землі, астронавти могли б добувати ресурси з того середовища, в якому вони перебувають.
У виданні зазначили, що місячний реголіт майже наполовину складається з кисню за масою. Проблема полягає в тому, що цей кисень не плаває вільно, він хімічно замкнений всередині силікатних мінералів та оксидів металів. У такому вигляді він абсолютно непридатний для дихання.
Місяць також регулярно отримує кисень із магнітохвоста Землі – задньої частини магнітного поля нашої планети. Ніщо з цього не доступне без втручання.
Команда CaRD взялася за розрив цих хімічних зв'язків, застосувавши метод карботермічного відновлення. Сонячний концентратор фокусує енергію в спеціалізованому реакторі, а потім тепло запускає хімічну реакцію, яка виділяє кисень із ґрунту, утворюючи як побічний продукт оксид вуглецю. За даними NASA, оксид вуглецю є найважливішим попередником для отримання як кисню, так і палива.
Більше того, вчені заявили, що наслідки експерименту не обмежуються місячною поверхнею. У NASA підкреслили, що ті самі системи, які використовуються для переробки газів з реголіту, можуть бути адаптовані для використання на Марсі.
На Місяці планують побудувати гігантський енергетичний пояс
Раніше в Daily Galaxy писали, що японські інженери представили концепцію колосального кільця з сонячних панелей, яке огортатиме Місяць по екватору. Проєкт отримав назву "Місячне кільце".
Нова технологія корпорації Shimizu обіцяє потік чистої енергії, який не залежить від погоди або зміни дня і ночі на нашій планеті, йдеться в статті. План передбачає будівництво сонячного поясу шириною близько 400 кілометрів. Його довжина складе неймовірні 11 000 кілометрів, що дорівнює протяжності місячного екватора.
