Різке потепління дісталося не лише України, а й Антарктики, де наразі зима. Якщо такі аномальні "атмосферні річки" почастішають, це може призвести до руйнування екосистем, розповіли у Національному антарктичному центрі.
Науковці звертають увагу на те, що в Україні зараз літо, але в Антарктиці – розпал зими. Проте 16 липня на українській полярній станції "Академік Вернадський" зафіксовано значне підвищення максимальної добової температури. Вона зросла на понад 8 градусів: з –4,2°С до +4,5°С).
Плюсова температура зберігалася впродовж майже двох діб – 16-17 липня. Йшов дощ та мокрий сніг. Також температури трохи вище 0 градусів були зафіксовані на британській станції "Розера", що розташована на 300 км південніше "Академіка Вернадського", тобто ближче до Південного полюсу.
Вчені пояснюють такі температурні аномалії явищем "атмосферної ріки". Це вузька смуга з високою концентрацією атмосферної вологи, яка швидко переносить теплі маси повітря та вологи з тропіків у полярні регіони.
"З атмосферною рікою якраз пов’язаний стрибок температури, зафіксований на нашій станції. Якщо такі випадки почастішають, посиляться процеси танення льодовиків, що своєю чергою призведе до поступового розпріснення прибережних вод. А це загрожує руйнуванню різних екосистем як білого континенту, так і океану навколо нього", - наголошують в Антарктичному центрі.
За словами науковців, загалом в останні 5 років температури на станції рідко опускаються нижче -10°С, тоді як для попередніх 5 років вони так само рідко, але були нижче -15°С. До 1980-х років взимку температури падали до -30°С.
"Тобто потепління – дуже виразне в Антарктиді, і є тенденцією, що стосується всієї нашої Планети", - йдеться у повідомленні.
Кліматична криза на планеті
Нагадаємо, кліматична криза призводить до збільшення тривалості кожного дня, оскільки масове танення полярних льодів змінює форму планети. Згідно з дослідженнями Національної академії наук США, це явище є яскравою демонстрацією того, як дії людства перетворюють Землю, конкуруючи з природними процесами, що існували протягом мільярдів років. Зміни у тривалості дня вимірюються мілісекундами, але цього достатньо, щоб потенційно порушити інтернет-трафік, фінансові транзакції та GPS-навігацію, які залежать від точного хронометражу.
Зокрема, тривалість земного дня неухильно збільшувалася протягом геологічного часу через гравітаційний опір Місяця, що впливає на океани й сушу планети. Однак танення льодовикових щитів Гренландії та Антарктики через глобальне потепління, спричинене діяльністю людини, призвело до перерозподілу води, що зберігається у високих широтах, у світові океани. Останнє призвело до збільшення кількості води в морях ближче до екватора. Як вважають вчені, це робить Землю більш сплюснутою або товщою, сповільнюючи обертання планети й ще більше подовжуючи день.
