Спеціалізованої антикорупційної прокуратурі заявляють, що рішення про закриття кримінального провадження стосовно народного депутата від «Народного фронту» Дениса Дзензерського прийнято законно.
Про це йдеться в коментарі САП у Facebook з приводу повідомлення Національного антикорупційного бюро про закриття провадження за невнесення Дзензерським в щорічні декларації відомостей про фінансові зобов'язання на загальну суму понад 4 млрд грн.
Читайте такожКорупцію сьогодні пробачили. Холодницький must go on
Так, в САП заявляють про наявність обставин, які виправдовують депутата.
«Досудове розслідування повинно здійснюватися об'єктивно і всебічно, а сторона звинувачення, до якої процесуальний закон відносить, в тому числі і слідчого (детектива), враховувати також і обставини, які виправдовують особу. Тому неврахування таких обставин свідчить лише про однобічність, упередженості і заангажованості розслідування», - наголошується в коментарі.
В САП відзначили, що кримінальне провадження щодо Дзензерського було розпочато не детективами, а прокурором за результатами розгляду відповідної заяви представника банківської установи після того, як за результатами першого заяви, направленої в НАБУ, детективи не внесли інформацію до ЄРДР.
«Дійсно, в ході розслідування встановлено, що на момент початку електронного декларування стосовно депутата було прийнято ряд судових рішень, які набрали законної сили станом на звітний період 2015 року, про стягнення з нього як з поручителя, заборгованості, яка сягала близько 4 мільярдів гривень», - заявили в антикорупційній прокуратурі.
У той же час в САП підкреслили, що закон не містить окремого підстави виникнення фінансових зобов'язань договору поруки.
Згідно з повідомленням, прокурор у лютому 2017 року отримав консультаційне роз'яснення НАПК, згідно з яким агентство вважає необхідним декларувати як фінансове зобов'язання стягнення з особи як з поручителя заборгованості за кредитним договором.
В САП зазначають, що відповідне подання прокурора про надання дозволу на притягнення народного депутата до кримінальної відповідальності не підтримав генеральний прокурор України Юрій Луценко. У ГПУ вказали на недоліки подання, в тому числі на можливе необґрунтоване віднесення стороною обвинувачення до фінансових зобов'язань поручителем обов'язку сплатити заборгованості за кредитним договором.
В САП додали, що, закриваючи кримінальну виробництво, прокурором - процесуальним керівником врахована також і позиція Верховного суду України з приводу того, що чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з ухваленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.
Як повідомляв УНІАН, 26 лютого 2018 року Національне агентство по запобіганню корупції направило в НАБУ висновки за результатами перевірки декларацій за 2015 і 2016 роки, представлених Дзензерським. Було встановлено, що депутат не вказав у декларації дійсні на кінець звітного періоду фінансові зобов'язання перед трьома банківськими установами.
Ці зобов'язання виникли у депутата на підставі рішень районних судів Дніпропетровська, що вступили в законну силу і якими постановлено стягнути з нього в якості поручителя за зобов'язаннями заборгованість за кредитними договорами.
«Враховуючи рішення судів, що набрали законної сили в 2016 році, їх розмір на кінець звітного періоду склав 4 млрд 823 млн 675 тис. 079,14 грн», - повідомляли в НАПК.
У свою чергу народний депутат не заперечував, що усвідомлював про відкритий на підставі відповідних судових рішень виконавчому провадженні та наявності у нього як у поручителя фінансових зобов'язань, однак не вважає, що такі зобов'язання підлягають декларуванню.
25 липня 2018 року прес-служба НАБУ, посилаючись на рішення прокурора САП від 24 липня, повідомила про закриття провадження щодо Дзензерського.
«Рішення прийнято нібито на підставі «наукових роз'яснень» щодо тлумачення поняття «фінансові зобов'язання». Національне антикорупційне бюро України впевнене, що тлумачити законодавство має право тільки Конституційний суд, а не окремі вчені або інститути. Отже, рішення прокурора НАБУ планує оскаржити», - заявили в бюро.
