Генеральна прокуратура України вважає незаконним рішення Київського районного суду Полтави про закриття кримінального провадження проти міського голови Харкова Геннадія Кернеса та його охоронців Віталія Блінникова і Євгена Сміцького за звинуваченням у викраденні і побитті учасників харківського Євромайдану в 2014 році.
Як передає кореспондент УНІАН, про це заявила на брифінгу заступник генерального прокурора Анжела Стрижевська.
"Чи є воно (рішення суду) законним? Звичайно, що ні. І незаконність його ми будемо доводити відповідними апеляційними скаргами, які готуються на сьогоднішній момент", - сказала вона.
За словами заступника генпрокурора, вирішується питання про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 2 ст. 375 Кримінального кодексу України "про сплановане суддею завідомо неправосудне рішення, що спричинило тяжкі наслідки".
"Наразі вирішується питання про доручення розслідування даного кримінального провадження відповідному органу досудового розслідування", - повідомила Стрижевська.
Вона нагадала, що ГПУ втратила можливість проведення досудових розслідувань у зареєстрованих справах і це має здійснювати Державне бюро розслідувань, яке до цього часу ще не запрацювало.
Читайте такожСправу Кернеса вели 19 прокурорів, її закрили через їхню систематичну неявку до суду
"Тому буде вирішуватися питання, в якому органі досудового розслідування відповідно до повноважень і компетенції буде доручено це провадження", - додала заступник генпрокурора.
"Що стосується самого, власне, рішення. Відповідно до резолютивної частини цього рішення суд закрив провадження відносно осіб, які обвинувачуються в даному кримінальному провадженні у зв'язку з тим, що сторона обвинувачення відмовилася від обвинувачення. Це абсолютна нісенітниця", - заявила Стрижевська.
Зокрема, вона підкреслила, що процедура обвинувачення передбачена у ст. 340 Кримінального процесуального кодексу.
"Вона має чітко визначені межі. Це має бути письмове підтвердження, письмова постанова. Вона має певні атрибути і свідчить про переконання прокурора, який бере участь у судовому засіданні про неможливість підтримання обвинувачення. Даруйте, фантазії через те, що прокурор не з'явився з об'єктивних причин в судове засідання, не є підставою вважати це відмовою від обвинувачення в суді", - наголосила вона.
Стрижевська зазначила, що судом з 2 до 9 липня призначалося сім судових засідань, але прокурори перед тим 26 червня скерували до суду заяви з проханням відкласти розгляд справи у зв’язку з лікуванням. При цьому її запитали, на що саме захворіли прокурори. "Я думаю, що це була якась вірусна інфекція, але я не знаю", - відповіла вона.
Вона заявила, що суд у Полтаві ухвалюючи своє рішення повністю порушив процедуру для судових рішень, яка передбачена КПК.
"У зв'язку з цим ми, звичайно, будемо подавати апеляційну скаргу. І мене немає сумнівів, що при такій ситуації, очевидно, наша апеляційна скарга має всі шанси бути задоволеною Апеляційним судом", - переконана заступник генпрокурора.
"Три роки судових засідань закінчились по суті ні чим. І в кращому випадку це буде новий судовий розгляд, який теж буде дуже тривалий. Можливо, такий був план у судді. Може це є розуміння суду наслідком судового розгляду. Я не думаю, що вже є законне рішення", - додала Стрижевська.
Як повідомляв УНІАН, Кернес та його охоронці Блінников і Сміцький підозрювались у викраденні і побитті учасників Євромайдану 25 січня 2014 року.
2 березня 2015 року Кернесу було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.2, 3 ст. 27, ч. 2 ст. 146 (незаконне позбавлення волі або викрадення людини), ч. 2, 3 ст. 27, ч. 2 ст. 127 (катування), ч.2, 3 ст.27, ч.1 ст.129 (погроза вбивством) Кримінального кодексу України.
2 квітня 2015 року Вищий спеціалізований суд України прийняв рішення перенести розгляд кримінального провадження проти Кернеса із Дзержинського районного суду Харкова до Київського райсуду Полтави.
Сьогодні, 10 серпня, Київський райсуд Полтави постановив закрити кримінальне провадження проти Кернеса, Блінникова та Сміцького у зв'язку з відмовою обвинувачення від обвинувального акта. Це рішення може бути оскаржене упродовж 7 днів.
