Розірвання двосторонньої угоди з Росією щодо Азовського моря фактично зробить Керченську протоку російською.
Про це в ефірі Hromadske.ua заявив заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Георгій Тука.
За його словами, розірвання угоди щодо Азову означатиме, що відносини між країнами регулюватимуться міжнародним морським правом.
«Можна надувати щоки, доки не луснеш, але Росія після анексії офіційно оголосила Крим своєю територією. Відповідно, якщо ми розірвемо угоду, що діє зараз, і перейдемо в міжнародну площину, то Росія оголосить, що з її точку зору це буде абсолютно логічним, 12-мільну і 24-мільну зону уздовж кримського узбережжя (внутрішніми водами - УНІАН). Таким чином, Керченська протока з обох сторін фактично перекрита цими російськими зонами», - пояснив Тука.
Водночас згідно з двосторонньою угодою РФ і України, Азовське море і Керченська протока, зокрема, розділені навпіл. Тука наголосив, що розірвання цієї угоди фактично означатиме повний контроль РФ над протокою.
«Зрозуміло, що ми не визнаємо анексію Криму. Але яким чином в подальшому ми можемо забезпечувати судноплавство? Використовуючи військово-морський флот? Якого, вибачте, в нас поки що немає. Тому я абсолютно підтримую позицію Міністерства закордонних справ і вважаю недоцільним негайне розірвання цієї угоди», - підсумував заступник міністра.
Як повідомляв УНІАН, 29 жовтня заступник міністра закордонних справ з питань євроінтеграції Олена Зеркаль заявила, що Україна може отримати новий територіальний спір з Російською Федерацією у разі денонсації Договору про співпрацю у використанні Азовського моря і Керченської протоки.
Вона вважає, що відповідна угода була укладена неправомірно з точки зору Конвенції ООН з морського права.
За її словами, Україна також стверджує, що на Азовське море поширюється застосування міжнародної морської конвенції.
Довідка УНІАН. Росія і Україна в грудні 2003 року підписали Договір про співпрацю у використанні Азовського моря і Керченської протоки. Проте питання спільного її використання досі не врегульоване. Київ наполягав на проведенні лінії розподілу на основі адміністративного кордону між колишніми Радянським Союзом і УРСР, який позначений на картах і планах. Російська сторона вважає, що, відповідно до законодавства колишнього СРСР, внутрішні води між республіками СРСР не розмежовувалися.
14 вересня 2016 року Україна ініціювала спір з Росією щодо порушення Конвенції ООН з морського права.
Читайте такожУ Кремлі не виявили бажання переукладати договір з Україною щодо Азовського моря
У заяві МЗС наголошувалося, що офіційний Київ готовий довести в арбітражі, що Росія зухвало порушує суверенні права України користуватися гарантованими правами у своїх морських акваторіях та на континентальному шельфі у прилеглих до Криму морських зонах, в тому числі правом на природні ресурси континентального шельфу.
19 лютого 2018 року Україна надала в Міжнародний трибунал меморандум, що містить виклад всіх обставини, на які спирається позиція України, а також їхнє юридичне обґрунтування.
У травні цього року Росія подала до Міжнародного трибуналу свої заперечення щодо юрисдикції цієї інституції розглядати позов України проти РФ. З цієї причини потім у серпні арбітраж вирішив розділити процес на дві складові — юрисдикційну і по суті.
Трибунал ООН у червні 2019 року розпочне слухання щодо юрисдикції розгляду позову України до РФ за порушення Конвенції з морського права.
