Україна може отримати новий територіальний спір з Росією щодо делімітації Азовського моря / фото facebook.com/smpopko.ksv

Україна може отримати новий територіальний спір з Російською Федерацією в разі денонсації Договору про співпрацю у використанні Азовського моря і Керченської протоки.

Про це в ефірі телеканалу ICTV заявила заступник міністра закордонних справ з питань євроінтеграції Олена Зеркаль.

Дипломат вважає, що відповідна угода між Україною і Росією була укладена неправомірно з точки зору Конвенції ООН з морського права. "Але відповідь на це має дати Трибунал і ми чекаємо на цю відповідь вже у наступному році", - заявила вона. 

Відео дня

"Ми також стверджуємо, що відповідно до міжнародної морської конвенції на Азовське море поширюється її застосування", - заявила Зеркель.

Читайте такожПорошенко хоче викреслити з Конституції норму, яка дозволяє базування Чорноморського флоту в Криму

"Що стосується самої угоди, то вона дійсно складається з п'яти статей. Одна з цих статей ніколи не була реалізована, а саме не була реалізована делімітація Азовського моря. Водночас, сторони визначили крайні точки, тобто звідки починається українська зона і звідки починається російська зона, і де вона завершується. І ми виходимо з того, що правовий режим Азовського моря встановлений відповідно до міжнародної морської конвенції", - наголосила дипломат.

Також її запитали, що зміниться, якщо Україна односторонньо денонсує цю угоду.

"Зараз, як і у 2014 році, вже нічого на нашу правову позицію вплинути не може. З точки зору додаткових прав Україна нічого не отримає. Ми можемо отримати новий територіальний спір з Російською Федерацією щодо делімітації Азовського моря", - наголосила Зеркаль.

Як повідомляв УНІАН, міністр закордонних справ Павло Клімкін пообіцяв, що Україна здійснить перегляд усієї договірної бази з Російською Федерацією, і вже зараз є план поступового припинення дії міждержавних договорів.

Довідка УНІАН. Росія і Україна в грудні 2003 року підписали Договір про співпрацю у використанні Азовського моря і Керченської протоки. Проте питання спільного її використання досі не врегульоване. Київ наполягав на проведенні лінії розподілу на основі адміністративного кордону між колишніми Радянським Союзом і УРСР, який позначений на картах і планах. Російська сторона вважає, що відповідно до законодавства колишнього СРСР, внутрішні води між республіками Союзу не розмежовувалися.

14 вересня 2016 року Україна ініціювала спір з Росією щодо порушення Конвенції ООН з морського права.

У заяві МЗС наголошувалося, що офіційний Київ готовий довести в арбітражі, що Росія зухвало порушує суверенні права України користуватися гарантованими правами у своїх морських акваторіях та на континентальному шельфі у прилеглих до Криму морських зонах, в тому числі правом на природні ресурси континентального шельфу.

19 лютого 2018 року Україна надала в Міжнародний трибунал меморандум, що містить виклад всіх обставини, на які спирається позиція України, а також їхнє юридичне обґрунтування.

У травні цього року Росія подала до Міжнародного трибуналу свої заперечення щодо юрисдикції цієї інституції розглядати позов України проти РФ. З цієї причини потім у серпні арбітраж вирішив розділити процес на дві складові — юрисдикційну і по суті.

У МЗС вважають необґрунтованими заперечення РФ стосовно юрисдикції Арбітражу розглядати позов про порушення Росією Конвенції з морського права.

Трибунал ООН у червні 2019 року розпочне слухання щодо юрисдикції розгляду позову України до РФ за порушення Конвенції з морського права.