У Кабміні оцінили законопроект про мову, який мають прийняти у березні / фото УНІАН

Закон про українську мову, який Верховна Рада має намір в березні прийняти у другому читанні, не регулюватиме використання мови у приватному житті. Також документом передбачено тривалі перехідні періоди для впровадження норм, які можуть викликати суперечки в суспільстві.

Нові подробиці законопроекту про українську мову розкрив віце-прем'єр-міністр України з гуманітарних питань В'ячеслав Кириленко, передає «Обозреватель».

Читайте такожРада затвердила стратегію державної екополітики України до 2030 року

Відео дня

За словами віце-прем'єра, до другого читання в законопроект будуть внесені зміни.

"Але я бачив багато законів про мову, десятки в різний час – цей найкращий. Він унормовує використання української мови практично в усіх сферах суспільного життя, підкреслюю – не приватного, про це є окремий запис, що він не стосується особистого життя. Всі норми стосуються застосування української мови в публічних сферах – державної роботи, самоврядування, освіти тощо, а не особистого спілкування людей між собою", – підкреслив він.

Кириленко повідомив, що в статтях і розділах законопроекту, "де може бути напружена дискусія з якихось причин", передбачені перехідні періоди 5-7 років.

"Наприклад, моменти з програмним забезпеченням, коли все комп'ютерне забезпечення повинно передбачати наявність призначеного для користувача інтерфейсу українською мовою. Зараз більшість програм русифіковані, потрібен час для того, щоб мали можливість перебудуватися", – пояснив він.

Також, за його словами, перехідні періоди стосуватимуться мови реклами, книг тощо.

Кириленко також розповів, що застосування мов національних меншин і корінних народів у тій чи іншій сфері буде регулюватися окремим законом.

"Але і в цьому законі, що стосується телебачення, радіопрограм, друкованих ЗМІ, передбачені преференції для цих ЗМІ, якщо вони видаються або транслюються, припустимо, мовою корінного народу. Наприклад, коли ми говоримо про кримських татар, квоти менше, і вони значно більше мають можливість в теле- і радіопрограмах користуватися кримськотатарською мовою – мовою корінного народу", – розповів він.