Поки невирішеним залишається питання, який відсоток української має бути у мовленні ЗМІ закордонних сервісів / УНІАН

Голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики, народний депутат від «Слуги народу» Олександр Ткаченко заявив, що проект закону про медіа планується внести до парламенту у грудні.

Як передає кореспондент УНІАН, про це він повідомив під час обговорення зазначеного законопроекту з представниками ЗМІ та учасниками робочої групи.

Ткаченко презентував концепцію законопроекту. Він зазначив, що цей законопроект має замінити кілька чинних «медійних» законів. Водночас, за його словами, у законопроекті деякі моменти ще доопрацьовуються.

Відео дня

Читайте такожЗеленський доручив розробити стандарти новин для ЗМІ

«Закон буде внесений до парламенту в грудні», - повідомив він і закликав медіаспільноту до вечора 22 листопада надсилати свої пропозиції щодо вдосконалення законопроекту на електронну адресу комітету.

«Стосовно реєстрації онлайн (медіа - УНІАН) і платформ спільного доступу (соціальні мережі, а також постачальники комунікаційних послуг для потреб телерадіомовлення - УНІАН) - ми поставили знак питання, але ми маємо в законі дати відповіді на них…», - наголосив він.

Крім того, за словами голови комітету, поки залишилися не вирішеними питання, який відсоток української мови необхідно встановити на цифрових платформах, які ведуть мовлення із закордонних серверів. «Мову (українську - УНІАН) ми будемо вважати обов'язковим елементом, питання лише про відсоток», - пояснив він.

Ткаченко нагадав, що майбутнім законом планується зобов’язати медіа платити податки до державного бюджету, однак є певні складнощі у застосуванні цієї норми, над втіленням якої працює робоча група.

Він зазначив, що паралельно із розробкою законопроекту щодо врегулювання діяльності медіа податковий комітет парламенту розробляє зміни до Податкового кодексу щодо оподаткування провайдерів спільного доступу, які отримують прибуток на території України.

Своєю чергою, перший заступник міністра культури, молоді та спорту Анатолій Максимчук, який також брав участь в обговоренні, зазначив, що у Мінкульті обговорюють з робочою групою запровадження посади медійного омбудсмена (омбудсмена з питань інформації), який, залучаючи громадські організації, проводитиме моніторінг ЗМІ на предмет дезінформації, реагуватиме на звернення щодо дезінформації та звертатиметься до суду з метою захисту інтересів суспільства.

Максимчук додав, що за одноразове поширення дезінформації та відсутність вихідних даних про медіа буде передбачена адміністративна відповідальність, а за умисне, систематичне поширення дезінформації, поширення її на замовлення та втручання в діяльність журналіста чи медіа - кримінальна.

Крім того, за його словами, розглядається можливість регулювання висвітлення у медіа чутливих питань, наприклад, висвітлення на телебаченні суїциду чи сексуального насилля над дітьми.